Правовий статус жертв правосуддя та зловживання владою як особливий вид правового статусу людини - Автореферат

Національний університет внутрішніх справ теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вченьРобота виконана в Національному університеті внутрішніх справ МВС України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор ЯРМИШ Олександр Назарович, Національний університет внутрішніх справ, ректор. Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор Оборотов Юрій Миколайович, Одеська національна юридична академія, професор кафедри теорії держави і права; Захист відбудеться "18" вересня 2004 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Дослідження питання про правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям у демократичній державі актуалізується тим, що сприяє розкриттю системи соціальних можливостей людини, яка постраждала від протиправної діяльності державних посадових осіб, та зумовлює необхідність позбавитися від наслідків тоталітарного режиму, не допускати виникнення його елементів в майбутньому. Ось чому, сьогодні існує необхідність у прискіпливому науковому аналізі ролі та місця права на захист у механізмі забезпечення прав людини, у виявленні тих особливостей правового статусу жертв зловживання владою та правосуддям, котрі сприяють своєчасній реабілітації жертви (відновленню в правах). У сучасній юридичній науці залишається спірними питання про сутність поняття жертва зловживання владою та жертва правосуддя, не до кінця розкрито зміст прав, гарантій жертв правосуддя й зловживання владою. Предметом дослідження є загально-теоретичні закономірності існування, розвитку та функціонування інституту правового статусу жертв зловживання владою та правосуддям, зокрема, субєктно-обєктні правові взаємовідносини, здійснювані відповідно до принципу верховенства права між державою в особі її органів та посадових осіб та жертвами зловживання владою й правосуддям; види та структура правового статусу жертви зловживання владою та правосуддя (права та обовязки, пільги, компенсації, гарантії реалізації цих прав), форми зловживання владою та правосуддям; відповідальність держави (її посадових осіб) та її види за протиправне притягнення завідомо невинуватого до юридичної відповідальності; міжнародно-правова та національна (внутрідержавна) гарантованість захисту прав жертв зловживання владою та правосуддям, правовідносини за участю жертв зловживання владою та правосуддям, їх види, зокрема реабілітаційні правовідносини, повноваження державних органів влади та місцевого самоврядування у галузі відновлення в правах жертв зловживання владою та правосуддям. За допомогою герменевтичного методу проводився аналіз текстів законодавчих документів, розяснювався їх внутрішній зміст, виявлялися колізії, помилки при конкретизації таких понять, як зловживання правом, зловживання владою, жертва правосуддя, жертва зловживання владою.У підрозділі 1.1 "Особливості норм "дорадянського" та "радянського" вітчизняного законодавства про правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям" - аналізуються правові норми, які встановлювали права та обовязки людини у цій сфері як у законодавстві Російській імперії (друга половина ХІХ століття - початок ХХ сторіччя), так і в законодавстві СРСР (20 рр. У підрозділі 1.2 "Міжнародно-правові акти про захист прав та законних інтересів жертв зловживання владою та правосуддям як орієнтир для сучасного вітчизняного законодавства" зазначається, що процес підготовки міжнародних документів, в яких приймалися спроби сформулювати зміст прав жертв зловживання владою та правосуддя розпочався, у 60-і р. Аналізуючи відповідні положення Декларації "Основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою", прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Обєднаних Націй 29.11.1985 р., автор зазначає, що саме в неї вперше надано визначення поняття "жертви зловживання владою та правосуддям", та наведено вичерпний перелік ознак, які надають людині право вважати себе жертвою. Характерними рисами законодавства України у цій галузі визначені такі: 1) відсутність єдиного нормативно-правового акту, який повністю регулював би всі питання правового статусу жертв зловживання владою та правосуддям; 2) закріплення тези про заборону зловживання владою та правосуддям у багатьох нормативно-правових актах; при наявності спеціального закону, який встановлює порядок відновлення в правах жертв зловживання владою та правосуддям. Також проведено аналіз питань, щодо специфіки форм зловживання владою та правосуддям, поняття, структури й класифікацій видів правового статусу жертв зловживання владою і правосуддя.У висновках підбито підсумки дослідження, сформульовані основні поняття й узагальнені результати дослідження, надається визначення поняття правового статусу жертви зловживання владою та правосуддям.

Основний зміст роботи