Розгляд конституційно-правового статусу Закарпаття за Конституційною хартією Чехословацької республіки від 29 лютого 1920 р. Особливості правового регулювання вищих органів державної влади Чехословаччини, а також становища національних меншин в країні.
При низкой оригинальности работы "Правовий статус українського Закарпаття за конституційною хартією Чехословацької республіки 29 лютого 1920 року", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті розглянуто конституційно-правововий статус Закарпаття за Конституційною хартією Чехословацької республіки від 29 лютого 1920 р.Означена проблема не є чужорідною для вітчизняних дослідників, проте комплексно, із врахуванням політико-правових причин входження Закарпаття до складу Чехословаччини, інших міжнародно-правових аспектів, істориками права вона досі не розглядалася. Токара, пройшов своєрідну еволюцію, яку вчені слушно поділили на три етапи: 1) автономія Закарпаття у складі Угорщини, відповідно до закону «Руська Крайна» від 26 грудня 1918 р., № 10; 2) воззєднання краю з Українською Народною Республікою на підставі рішення Всезакарпатських Народних зборів від 21 січня 1919 р.; 3) автономія у складі Чехословацької Республіки [2]. Услід за тим, серед низки законів державотворчого характеру постала Конституційна Хартія Чехословацької Республіки, ухвалена тимчасовими національними зборами 29 лютого 1920 р., яка набрала чинності 6 березня 1920 р. Основний закон держави структурно складався із 134 статей, що поділялися на шість розділів: загальні положення; законодавча влада, склад та повноваження Національних Зборів і обох палат; влада уряду та виконавча влада; судова влада; права, свободи та обов’язки громадян; захист національних меншин, релігій [5, с. Верхня палата, Сенат, складалася із 150 сенаторів, які обиралися на 8 років із числа громадян Чехословацької Республіки, що досягли 45 років та відповідали низці умов, відповідно до Закону «Про склад і ПОВНОВАЖЕННЯСЕНАТУ» (ст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
