Наявність законного інтересу свідка, механізм надання правової допомоги та межі виконання ним обов’язків під час дачі показань, доцільність притягнення його до юридичної відповідальності. Можливість допиту свідка та судове слідство кримінального процесу.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукДисертація присвячена теоретичним та практичним питанням правового регулювання залучення свідка до кримінального судочинства, а саме - правовій регламентації його правового статусу. Проаналізовані положення чинного законодавства та положення проекту КПК України щодо змісту прав та обовязків свідка, запропоновано обмежити виконання обовязків цим субєктом певними рамками. В роботі формулюється висновок про участь свідка в правовідносинах як повязаних, так і не повязаних із доказуванням. Доводиться наявність у свідка законного інтересу, та вносяться пропозиції стосовно механізму забезпечення свідка правом на правову допомогу під час їх відстоювання. Досліджені спірні питання наділення правовим статусом свідка осіб, які виконували оперативно-розшукові заходи, проводили дізнання, були слідчими або понятими.Однак, майже не зазнав змін інститут участі свідка в кримінальному судочинстві, що обумовлено відсутністю теоретичних досліджень з даної теми. Водночас, практика застосування кримінально-процесуального законодавства говорить, що більшість прав свідка ще недостатньо активно реалізуються цим субєктом під час провадження у справі. Схожа ситуація склалася і щодо права оскаржувати прокурору дії дізнавача та слідчого, що певним чином говорить про недієвість окремих положень КПК України. Окремі сторони участі свідка в кримінальному процесі висвітлювали в своїх роботах М.С. В межах поставленої проблеми метою роботи є зясувати ознаки та зміст правового статусу свідка в кримінальному процесі України; на основі проведення всебічного комплексного теоретичного аналізу правових норм, що регулюють участь свідка в кримінальному судочинстві, та в яких закріплені основні елементи його правового статусу, розробити та науково обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення його статусу в кримінальному процесі України, і таким чином досягти удосконалення правового регулювання окремих кримінально-процесуальних правовідносин.4) особи, які сприяють збиранню доказів (поняті, перекладач, спеціаліст тощо), їх правовий статус, здебільшого, формується на основі загальних конституційних прав та обовязків; Автором робиться висновок, що головною метою залучення свідка до участі в кримінальному процесі від прадавніх часів є отримання від нього даних, необхідних для вирішення справи. На основі аналізу кримінально-процесуального законодавства України, наукових напрацювань, а також положень проекту КПК України 2005, року дисертантом робиться висновок про те, що виконання обовязку зявитися за викликом до слідчого для надання доказової інформації можна вимагати від особи лише після порушення кримінальної справи, під час провадження досудового розслідування. Дослідивши результати опитування слідчих та громадян, що були допитані як свідки у кримінальній справі, автором пропонується встановити певні обмеження обовязку свідка зявитися за викликом для дачі показань часовими та територіальними рамками. До першої дисертантом віднесені права, які реалізуються в межах правовідносин, що складаються під час проведення слідчих дій та спрямовані безпосередньо на отримання від свідка інформації (наприклад, право давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача, заявляти відвід перекладачу, знати у звязку з чим і у якій справі він допитується, власноручно викладати свої показання в протоколі допиту, користуватися нотатками і документами при дачі показань, відмовитися давати показання щодо себе, членів своєї сімї та близьких родичів, знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень тощо), до другої - реалізація яких є підставою для вступу у правовідносини іншого порядку (наприклад, право подавати скарги прокурору на дії дізнавача та слідчого, отримувати відшкодування витрат, повязаних із викликом для дачі показань, на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених статтями 521-525 КПК України).Сформульовано основні підсумки дослідження, рекомендації щодо використання отриманих результатів: - стверджується, що правова природа свідка в кримінальному процесі полягає в тому, що цей субєкт не має інтересу у справі, який виходить із факту злочину, а також у здатності правильно сприймати факти, які підлягають доказуванню, і давати про них показання; сформульовано висновок про необхідність обмеження обовязків свідка та про необхідність удосконалення правового регулювання правовідносин по відшкодуванню витрат, повязаних із викликом для дачі показань, правовідносин по оскарженню дій та рішень дізнавача та слідчого.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Сформульовано основні підсумки дослідження, рекомендації щодо використання отриманих результатів: - стверджується, що правова природа свідка в кримінальному процесі полягає в тому, що цей субєкт не має інтересу у справі, який виходить із факту злочину, а також у здатності правильно сприймати факти, які підлягають доказуванню, і давати про них показання;
- сформульовано висновок про необхідність обмеження обовязків свідка та про необхідність удосконалення правового регулювання правовідносин по відшкодуванню витрат, повязаних із викликом для дачі показань, правовідносин по оскарженню дій та рішень дізнавача та слідчого. З цією метою в кримінально-процесуальному кодексі України пропонується передбачити окремі норми, які б утворювали механізм реалізації вказаних прав;
- запропоновано удосконалити механізм правового регулювання правовідносин, в які вступає свідок в кримінальному процесі. Визначена сутність законного інтересу свідка в кримінальному процесі, що обумовлює необхідність надання свідку права користуватися послугами представника під час відстоювання цього інтересу;
- здобувачем відстоюється точка зору про заборону допиту як свідка оперуповноваженого, дізнавача, слідчого, понятого у тій же справі, де вони виконували інші завдання, а також особи, що володіє спеціальними знаннями. З позиції визначення правової природи особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину, але немає підстав для її затримання або застосування запобіжного заходу, позитивно вирішується питання щодо можливості його допиту як свідка;
- з метою підвищення ефективності залучення свідка до кримінального процесу здобувачем сформульовано низку пропозицій щодо внесення ряду змін та доповнень до статей 52-1 «Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 69 «Особи, які не підлягають допиту як свідки, і особи, які мають право відмовитися давати показання як свідки», 691 «Права свідка», 70 «Обовязки свідка», 166 «Порядок виклику свідка для допиту» та доповнення Кодексу новими статтями 92-1 «Заява вимоги про відшкодування витрат, повязаних із явкою по виклику до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», 92-2 «Вирішення вимоги, заявленої особами щодо відшкодування витрат, повязаних із явкою по виклику до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», 197-1 «Права потерпілого та свідка при проведенні судових експертиз за їх участю», 301-1 «Права та обовязки свідка в судовому розгляді».
Список литературы
1. Белькова О.В. Понятий як свідок // Вісник Національного університету внутрішніх справ (спецвипуск). - 2001. - С. 91-95.
2. Белькова О.В. Поняття та особливості правового статусу свідка в кримінальному процесі України // Право і безпека. - 2003. - №1. - С.52 - 54.
3. Белькова О.В. Теоретичні і практичні аспекти права свідка відмовитися свідчити стосовно себе, членів сімї та близьких родичів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіон. наук.-практ. конф. (13-14 лют. 2003р.; Львів) / Львів. Нац. Ун-т ім. І. Франка, Юрид. Фак.; [Редкол.: П.М. Рабинович (голова) та ін.]. - Львів: ЛНУ, 2003. - С. 471-474.
4. Белькова О.В. Спірні моменти допиту посадових осіб, котрі провадять розслідування у справі, як свідків // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2003. - №4. - С. 281-289.
5. Белькова О.В. Системно-структурний метод дослідження правового статусу свідка в кримінальному процесі України // Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць. - Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2004. - С. 93-100.
6. Белькова О.В. Теоретичні та практичні аспекти права свідка відмовитися свідчити відносно себе та членів своєї сімї // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №2. - С. 102-106.
7. Белькова О.В. Правова допомога свідку: підстави та порядок надання // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №6. - С. 137-141.
8. Белькова О.В. Процесуальні питання порядку виплати свідку винагороди, а також відшкодування витрат, повязаних із викликом для дачі показань // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - С. 72-75.
9. Белькова О.В. До питання про визначення правового статусу особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину // Право і безпека. - 2004. - №3’1. - С. 39 - 44.
10. Белькова О.В. Особливості змісту правового статусу свідка в судових стадіях кримінального процесу України // Право і безпека. - 2005. - №4’4. - С. 44-47.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
