Правовий статус позивача в адміністративному судочинстві України - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеняЗахист відбудеться «25» червня 2014 року о «1300» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Дисертацію присвячено встановленню правової природи, сутності та складових правового статусу позивача в адміністративному судочинстві та розкриттю особливостей адміністративно-процесуальної правосубєктності позивача в суді першої інстанції, а також визначенню особливостей адміністративно-процесуальної правосубєктності позивача щодо апеляційного та касаційного провадження в адміністративному суді, надано характеристику адміністративно-процесуальної правосубєктності позивача щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України. Надано авторське визначення поняття «правовий статус позивача в адміністративному судочинстві», під яким слід розуміти його становище в системі учасників адміністративного судового процесу, що визначається адміністративно-процесуальними нормами, характеризується наявністю комплексу процесуальних прав та відповідних юридичних обовязків, які реалізуються в адміністративному процесі, що виникають з метою захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Дано авторское определение понятия «правовой статус истца в административном судопроизводстве», под которым следует понимать его положение в системе участников административного процесса, которое определяется административно-процессуальными нормами, характеризуется наличием комплекса процессуальных прав и соответствующих юридических обязанностей, реализующихся в административном судебном процессе, возникающих в целях защиты своих прав, свобод и интересов юридических лиц в сфере публично-правовых отношений.Орієнтація України на побудову правової, демократичної держави та входження до Європейського Союзу передбачає наявність ефективного механізму захисту прав і свобод людини і громадянина, одним із елементів якого є дієва та відповідальна система судового захисту фізичних та юридичних осіб від порушень їх прав та законних інтересів з боку субєктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин. Реалізація цього завдання безпосередньо залежить від ефективності функціонування адміністративного судочинства, яке є не лише складовою процесу формування України як правової держави, а й важливою гарантією захисту прав, свобод, законних інтересів громадян у сфері діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при реалізації останніми владних управлінських функцій. Чинним Кодексом адміністративного судочинства України було запроваджено інститут позивача, який справедливо вважають однією з форм захисту фізичних та юридичних осіб від порушень їхніх прав та законних інтересів з боку органів державного управління у сфері публічно-правових відносин. При цьому запровадження інституту позивача вимагає належного законодавчого закріплення його процесуальної правосубєктності, забезпечення практичної реалізації його прав в адміністративному судочинстві. Отже, необхідність підвищення ефективності функціонування адміністративних судів як гарантії захисту прав і свобод громадян, недостатність наукових розробок із цих питань обумовлюють актуальність дослідження правового статусу позивача в адміністративному судочинстві.У підрозділі 1.1 «Адміністративне судочинство як форма захисту прав та свобод людини і громадянина, а також законних інтересів публічних осіб» розглядається питання про формування, розвиток та етапи реалізації концепції адміністративного судочинства. Підкреслено, що судова форма захисту прав і свобод зацікавленої особи посідає головне місце серед інших форм, оскільки правосуддя складає зміст діяльності суду; судовий захист субєктивних прав і свобод особи здійснюється в особливій, детально регламентованій процесуальній формі; судова форма захисту субєктивних прав і свобод використовується для контролю за правильним здійсненням інших форм захисту, тоді як жодна з несудових форм правового захисту не може використовуватися для контролю за судовою формою. У підрозділі 1.2 «Учасники адміністративного судочинства та місце позивача серед них» надано характеристику правового статусу учасників адміністративного судочинства України, які умовно були поділені на групи: 1) судові установи та їх службові особи; 2) особи, які беруть участь у розгляді справи (позивач, відповідач, треті особи із самостійними вимогами та без самостійних вимог, їх представники, прокурор, адвокат, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи); 3) особи, які сприяють здійсненню правосуддя в адміністративному судочинстві України (свідки, експерти, спеціалісти та інші).

Основний зміст роботи