Правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі (1918-1939 рр.) - Автореферат

львівський національний університет імені івана франкатеорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень Робота виконана на кафедрі історії та теорії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кульчицький Володимир Семенович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри історії та теорії держави і права Захист відбудеться 15 квітня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 73000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Особливе місце серед проблем, які вимагають такого дослідження є питання правового статусу органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі у 1918-1939 рр. Такий аналіз є важливим і для пошуків оптимальних способів захисту інтересів окремих етнічних територій та національних меншин в будь-якій сучасній державі, в тому числі в Україні. Історико-правовий метод використовувався при дослідженні еволюції правового статусу органів місцевого самоврядування в різні роки досліджуваного періоду, а також при характеристиці становища Західної України (Східної Галичини та Західної Волині) в складі міжвоєнної Польщі. Виявлено, що згідно так званого “Малого Версальського трактату” підписаного між державами Антанти і Польщею 28.06.1919 р., Польща зобовязувалась надати національним меншинам політичні і громадянські права, організувати на територіях, населених національними меншостями, широке територіальне, національне та господарське самоврядування, в той же час відповідно до Варшавського договору 1920 р., Польща мала забезпечувати національно-культурні права українців. Результати дослідження апробовано шляхом його обговорення на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на 10 конференціях: VII регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2001 р.); VIII регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2002 р.); ІХ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих вчених” (Київ, 29-30 листопада 2001 р.); Регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, 18-19 квітня 2002 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.); Міжнародній науковій конференції “Україна і Польща в світлі історії” (Остріг, 14-15 травня 2002 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захист прав людини в контексті конституційної реформи в Україні”, (Остріг, 23-24 квітня 2003); Регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, 18-19 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (Луцьк, 17-18 квітня 2003 р.). Переворот, що відбувся в Польщі у травні 1926 p. спричинив прийняття сеймом нової конституції 25 березня 1935 р., що зберегла попередній територіально-адміністративний поділ Польщі на воєводства, повіти, міські та сільські громади, Організація і діяльність місцевих органів державного управління і самоврядування за Конституцією Польщі 1935 р. ґрунтувалась на таких принципах: Принцип верховенства держави - всі відносини в державі повинні будуватись з метою зміцнення сили і авторитету держави, в тому числі територіальне самоврядування.