Правовий статус окремих суб"єктів господарювання - Курсовая работа

Безперечно, до них належить і створення субєктів господарювання та їх обєднань, які виконували роль проміжної ланки управління між підприємствами та структурними підрозділами органів державної влади з певних галузей народного господарства. В країнах з ринковою економікою господарські обєднання виникають з метою обєднання організаційних та майнових зусиль субєктів підприємництва для забезпечення (підвищення) ефективності їх діяльності. Найважливіший принцип при створенні господарських обєднань - досягнення максимальної ефективності виробництва (зниження витрат, підвищення обсягів випуску продукції, максимізація прибутку).У сучасних умовах в Україні з метою обєднання капіталів, ресурсів, підвищення ефективності виробництв, збереження цілісності виробничих комплексів створюється велика кількість господарських організацій. Консолідація в будь-яких її формах викликає великий інтерес з боку сучасних субєктів господарювання, оскільки переваги створення господарських обєднань є очевидними; це, зокрема, обєднання технічного досвіду, економія у виробництві, ефективність в управлінні. Проте правове регулювання організації та діяльності різних видів субєктів господарювання в тому числі і їх обєднань у різних сферах та галузях господарювання залишається не адекватним історичним та економічним умовам, в яких ці субєкти працюють.Субєктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством [2., ч.1 ст.55]Субєктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці [2, ч.2 ст. Поняття субєкта господарського права обґрунтоване теорією господарського права, яка виходить з того, що субєктами господарського права є учасники господарських відносин, тобто організації та їхні структурні підрозділи. Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися субєктами господарського права, а не субєктами цивільного права, як вважалося раніше, хоч їхній правовий статус потребує детального дослідження. Серед організацій - субєктів господарського права можна виділити: а) організації, які у вигляді професійного промислу виробляють і реалізують для суспільних (не власних) потреб продукцію, виконують роботи, надають послуги; б) організації - споживачі результатів господарської діяльності; в) організації, що здійснюють професійну управлінську діяльність в економіці. Майно субєкта господарського права відокремлюється і закріплюється за ним у правовій формі, елементами якої господарське право визначило установчі документи (установчий договір, статут, акт про створення, положення) субєкта, самостійний або зведений (для господарських обєднань) баланс, який відображає вартість майна субєкта в цілому, поточний та інші рахунки в банках.З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи ту місію (реалізують програму або мету) і діють на засаді певних правил і процедур. Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву-завод, фабрика, шахта, електростанція, майстерня, ательє тощо; може включати кілька виробничих одиниць - заводів або фабрик (комбінат, виробниче обєднання). Під словом "фірма" розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяльність у галузях промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі тощо з метою одержання кінцевого фінансового результату - прибутку. Важливо знати, що кожне підприємство або фірма є юридичною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у вигляді певного терміна, символу, малюнка або комбінації таких.Одним із найпоширеніших видів субєктів господарювання є господарські товариства. їх правовий статус визначається положеннями § 1 "Господарські товариства" глави 8 ЦК, глави 9 "Господарські товариства" ГК та Законом України від 19 вересня 1991 р. 113 ЦК містить досить вузьке визначення поняття господарського товариства, відзначаючи, разом з тим, його головні ознаки: наявність статусу юридичної особи і наявність статутного (складеного) капіталу, поділеного на частки між учас

Зміст

Вступ

1. Поняття, ознаки та види субєктів господарського права

1.1 Субєкти господарювання як учасники господарських відносин

1.2 Завдання, права та обовязки субєкта господарювання

2. Основи правового статусу окремих субєктів господарювання

2.1 Підприємство як різновид господарської організації: поняття, правове положення та види

2.2 Правовий статус господарських товариств

2.3 Правове становище індивідуальних підприємців

2.3.1 Поняття індивідуального підприємця

2.3.2 Порядок реєстрації громадян - субєктів підприємницької діяльності

2.3.3 Права та обовязки фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності

Висновки

Список використаних джерел