Правовий статус обвинуваченого на досудовому слідстві - Автореферат

Київський національний університет внутрішніх справНауковий керівник кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Женунтій Володимир Іванович, Київський регіональний центр Академії правових наук України, головний науковий співробітник. Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, доцент Лукянчиков Євген Дмитрович Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету; Захист відбудеться "06" липня 2007 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Прийнятий в 1960 році КПК сильно застарів, його положення не відповідають сучасним вимогам, про що свідчить хоча б той факт, що станом на сьогоднішній день в діючий кодекс внесено змін та доповнень 131 нормативним актом; найбільш суттєві були прийняті у 2001-2002 роках які внесли чимало змін, що відповідають нормам Конституції, Кримінального кодексу, міжнародно-правових актів. Чинне кримінально-процесуальне законодавство визначає притягнення особи як обвинуваченого одним із найважливіших процесуальних актів, який спрямований на практичну реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування. Стан і логіка попередніх наукових досліджень, сучасна слідча практика, вимоги Конституції України та міжнародно-правових актів, положень концепції судово-правової реформи в Україні вимагають нових підходів до якісного правового забезпечення процесуального статусу обвинуваченого на досудовому слідстві. Дисертація виконана відповідно до тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2004-2009 роки, яка затверджена наказом МВС України "Про заходи щодо організації науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів в практичну діяльність органів внутрішніх справ України" №635 від 30 червня 2002 року та "Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років" №755 від 05 липня 2004 року. Наукові основи і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, відповідних міжнародно-правових актів (Загальної декларації прав людини 1948 р., Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., Європейської конвенції з прав людини 1950 р.), чинного та проектів Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих нормативно-правових актів МВС України, СБУ, Прокуратури України.Якщо в першому випадку мова йде про визнання особи винуватою у вчиненні злочину у встановленому законом порядку, то в другому - предявляється обвинувачення, тобто, органи досудового слідства в ході розслідування по справі формулюють обвинувачення, яке підлягає в подальшому всесторонній перевірці. Проаналізувавши існуючі точки зору з даної проблеми, автор приходить до висновку, що суть притягнення особи як обвинуваченого заключається в моменті прийняття даного акту, конкретна особа ставиться у становище одного з основних учасників кримінального процесу - обвинуваченого, формулюється конкретне обвинувачення особи у вчиненні злочину, яке значною мірою визначає й подальше у даній кримінальній справі, повязане з перевіркою обґрунтованості обвинувачення, його зміною і доповненням. Автор зазначає, що юридичне значення акту притягнення особи як обвинуваченого, складається також із того, що в стадії досудового розслідування настає новий етап, повязаний з тим, що в процесі розслідування кримінальної справи накопичено достатньо доказів для обвинувачення у скоєнні злочину конкретної особи. 43 КПК України фігура обвинуваченого зявляється в кримінальній справі та загалом в кримінальному судочинстві з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, причому ця дія відбувається незалежно від того, знає чи ні про це особа, відносно якої винесена ця постанова. Гуляєва, який зазначає, що термін "постанова про предявлення обвинувачення" по суті означає постанову про притягнення особи як обвинуваченого, та поділяючи думку тих вчених, які вважають, що присутність в діючому законодавстві різних термінологічних одиниць, співпадаючих за своєю суттю, вносить сумяття в правозастосування, гадаємо, що потрібно погодитися із тими висновками, що в межах визначеної термінологічної системи один термін повинний відображати одне поняття.

Основний зміст роботи