Опис органів державного управління національними природними парками, аналіз ефективності їх діяльності у сфері контролю і нагляду за додержанням режиму їх охорони. Характеристика окремих питань юридичної відповідальності за порушення правового режиму.
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКІВ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)У дослідженні дається визначення понять особливо охоронювані території та обєкти, національний природний парк, сформульовано правові ознаки національного природного парку як категорії особливо охоронюваних природних територій та обєктів. Встановлено коло органів, що здійснюють державне управління національними природними парками, аналізується ефективність їхньої діяльності, а також внутрішньогосподарське управління у національних природних парках та діяльність державних органів у сфері контролю і нагляду за додержанням режиму національних природних парків. Висвітлено окремі питання юридичної відповідальності за порушення правового режиму національних природних парків. В исследовании автор предлагает определение понятия национальный природный парк как особо охраняемой природной территории, которая изъята государством из хозяйственного пользования и предназначена для охраны, сохранения и воспроизведения комплексов и объектов, расположенных набольших и в историческом отношении целостных территориях, имеющих особое экологическое, историческое и культурное значение, а также для обеспечения возможности строго регулируемого доступа человека к этим ценностям на основании ограничений, определяющихся целями их охраны. Ключевые слова: национальные природные парки, особо охраняемые территории и объекты, охранный режим, заповедная деятельность, рекреационная деятельность, государственное управление в области охраны, организации и использования национальных природных парков, внутрихозяйственное управление в национальных природных парках, экологически-просветительская деятельность.Державна політика України щодо збереження природи, зокрема і природи Карпат, удосконалюється фактично з кожним роком (Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні „Заповідники”, затверджена Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 року, Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21 вересня 2000 року, Державна програма „Ліси України” на 2002-2015 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року). Комплексне ж дослідження правового режиму національних природних парків як окремої категорії в системі особливо охоронюваних територій та обєктів, що має свою специфіку в Україні не проводилось. У роботі використані матеріали Карпатського регіону України, оскільки саме на території Карпат знаходиться більшість національних природних парків України (Карпатський національний природний парк, національний природний парк „Вижницький”, Ужанський національний природний парк, національний природний парк „Сколівські Бескиди”, національний природний парк „Синевир”, національний природний парк „Гуцульщина”). · отримало подальше теоретичне обґрунтування співвідношення заповідної та рекреаційної діяльності на території національного природного парку: національні природні парки слід розглядати передусім, як природоохоронні установи, відповідно основне завдання національних природних парків - охорона природи, включаючи збереження та відтворення комплексів і обєктів, що мають особливе екологічне, історичне, культурне значення тощо. · дістало подальшого розвитку і вдосконалення визначення основних напрямів правової охорони національних природних парків, серед яких виділено встановлення охоронного режиму на території національного природного парку з відповідними заборонами та обмеженнями щодо здійснення окремих видів діяльності; юридичну відповідальність за порушення правового режиму національних природних парків; економічне стимулювання охорони національних природних парків; екологічну просвіту; екологічний контроль за додержанням правового режиму національних природних парків; проведення систематичних спостережень та комплексних досліджень з метою розробки наукових основ збереження та раціонального використання; проведення екологічної експертизи тощо;Розділ 1 „Національний природний парк як категорія особливо охоронюваних територій та обєктів” складається з трьох підрозділів, в яких визначається поняття і види особливо охоронюваних територій та обєктів, поняття і правові ознаки національного природного парку, особливості зонування території національних природних парків. „Правовий режим, поняття та види особливо охоронюваних територій і обєктів” присвячений зясуванню поняття і видів особливо охоронюваних територій та обєктів, що, в свою чергу, допоможе визначити місце та співвідношення національних природних парків з іншими категоріями в системі особливо охоронюваних територій та обєктів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы