Правовий режим майна в багатоквартирному житловому будинку - Автореферат

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана у відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва НАПРН України, заступник директора з наукової роботи Захист відбудеться «30» березня 2011 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м.Переважна більшість існуючих нині багатоквартирних житлових будинків в Україні були споруджені ще за радянських часів, коли право власності на них належало державі та деяким підприємствам, установам і організаціям (юридичним особам). Цей Закон став поворотним пунктом в історії багатоквартирних житлових будинків, адже він остаточно закріпив квартиру як окремий, самостійний обєкт права. Приватизація квартир, а також запровадження інших підстав набуття житлових приміщень у власність призвели до того, що багатоквартирний будинок фактично перестав існувати як самостійний цілісний обєкт права, адже з моменту набуття права власності на окремі квартири він, з юридичної точки зору, перетворювався з єдиної цілісної речі на сукупність квартир (приміщень), кожна з яких ставала окремим майном, а отже, й обєктом права. Відсутність чіткого правового регламентування відносин між власниками приміщень у багатоквартирних будинків з особами, які здійснюють обслуговування цих будинків, а також з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування не дозволяє забезпечити належну реалізацію прав власників і користувачів таких приміщень. Відтак чинне законодавство України потребує уточнення як основних положень, так і спеціальних норм, що закріплюють правовий режим приміщень у багатоквартирному житловому будинку, а також усунення існуючих прогалин і суперечностей, основою чого має стати поглиблене наукове дослідження окресленої проблематики.Як складна річ багатоквартирний житловий будинок складається з трьох видів речей: земельної ділянки; будівлі з розташованими в ній приміщеннями; обладнання й комунікацій. В дисертації зазначається, що у багатоквартирному житловому будинку є три види приміщень: квартири (житлові приміщення), нежитлові приміщення та допоміжні приміщення, правовий режим кожного з яких також має істотні відмінності. Таке співвідношення вказаних понять визначає й співвідношення права на житло і права на житлове приміщення, оскільки якщо право на житло може розглядатися і як майнове, так і немайнове субєктивне право, то друге є виключно майновим. Квартирою у багатоквартирному житловому будинку є його частина, що: а) призначена для постійного в ній проживання, б) включає в себе необхідні та належним чином обладнані житлові й підсобні приміщення, в) має окремий вихід. У підрозділі 1.3 «Правовий режим нежитлових приміщень» визначаються наступні риси нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку: а) наявність у них самостійної оборотоздатності, б) вони є складовою багатоквартирного житлового будинку, в) ці приміщення не входять до житлового фонду, г) вони мають особливий правовий режим.У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правового режиму приміщень у багатоквартирному житловому будинку, за результатами якого зроблені, зокрема, такі висновки. Правовий режим квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку має свою специфіку, адже вказані обєкти хоч і є складовими єдиного цілого - житлового будинку, однак використовуються окремо та самостійно. Допоміжні приміщення не можуть використовуватися окремо, адже вони призначені для обслуговування всіх квартир і певною мірою нежитлових приміщень. Тому між останніми і квартирою виникає правовий режим як головної речі та її приналежності з тією особливістю, що основна річ (квартира або нежитлове приміщення) належить особі на праві власності, а приналежність (допоміжні приміщення) - усім власникам квартир і нежитлових приміщень цього будинку на праві спільної власності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правового режиму приміщень у багатоквартирному житловому будинку, за результатами якого зроблені, зокрема, такі висновки.

1. Правовий режим квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку має свою специфіку, адже вказані обєкти хоч і є складовими єдиного цілого - житлового будинку, однак використовуються окремо та самостійно.

2. Допоміжні приміщення не можуть використовуватися окремо, адже вони призначені для обслуговування всіх квартир і певною мірою нежитлових приміщень. Тому між останніми і квартирою виникає правовий режим як головної речі та її приналежності з тією особливістю, що основна річ (квартира або нежитлове приміщення) належить особі на праві власності, а приналежність (допоміжні приміщення) - усім власникам квартир і нежитлових приміщень цього будинку на праві спільної власності.

3. Житловим є опалюване приміщення, яке розташоване в надземному поверсі, призначене для постійного проживання та відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату й повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів стосовно шуму, вібрації, ультразвуку й інфразвуку, електричних та електромагнітних полів, іонізуючого випромінювання тощо.

Нежитловим вважається приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним обєктом цивільно-правових відносин.

Допоміжним є приміщення, призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку й побутового обслуговування його мешканців (підвали, сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Підсобними приміщеннями є приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо).

4. При визначенні критеріїв належності приміщень до допоміжних слід виходити з презумпції віднесення всіх приміщень багатоквартирного житлового будинку (крім квартир) до допоміжних за винятками тих приміщень, які: а) з моменту закінчення будівництва використовувались як нежитлові приміщення, б) були переведені в нежитловий фонд у встановленому законом порядку.

5. Правовий режим загального й неподільного майна передбачає те, що: а) воно не може бути відчужене, б) співвласники не можуть змінити правовий режим на нього, в) власники квартир у багатоквартирному будинку не можуть виділити частку з такого майна, а також здійснити його поділ.

6. Особа, яка є власником житлового або нежитлового приміщення, при його відчуженні одночасно і автоматично відчужує право у спільній власності на допоміжні приміщення. Перехід права спільної власності на допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку не вимагає від будь-яких осіб вчинення будь-яких додаткових дій, окрім тих, які спрямовані на перехід права власності на квартиру (нежитлове приміщення).

7. Член сімї власника квартири набуває щодо такої квартири особистий сервітут на невизначений строк. При цьому припинення шлюбу не припиняє права такого сервітуту.

1. Демченко О. В. Право на житлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку / О. В. Демченко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2009. - № 872. - С. 63- 67.

2. Демченко О. В. Правовий режим житлового комплексу та його складових / О. В. Демченко // Юридична Україна. - 2010. - № 2. - С. 251-255.

3. Демченко О. В. Житлові комплекси в Україні / О. В. Демченко // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2010. - № 1 (33). - С. 314-319.

4. Демченко О. В. Деякі питання щодо правового режиму житлових та інших приміщень в багатоквартирному житловому будинку / О. В. Демченко // Проблеми цивільного права та процесу: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті професора О. А. Пушкіна (м. Харків, 23 травня 2009 р.) / Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. - С. 204-205.

5. Демченко О. В. Кондомініум як єдиний майновий комплекс / О. В. Демченко // «Від громадського суспільства - до правової держави»: Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 24 квітня 2009 р.). - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 182-184.

6. Демченко О. В. Проблеми права на допоміжні приміщення у багатоквартирних житлових будинках / О. В. Демченко // «Від громадського суспільства - до правової держави»: Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 23 квітня 2010 р.). - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. - С. 288-290.

7. Демченко О. В. Деякі аспекти прав на житлові приміщення / О. В. Демченко // Декларація про державний суверенітет України - передумова її незалежності та демократичного розвитку: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 16 червня 2010 р.). - Х. : НДІ держ. буд. та міс. самоврядування, 2010. - С. 148-152.