Види земельних сервітутів. Їх правовий режим відповідно до норм українського законодавства. Обмеження щодо використання земельних ділянок. Зміст добросусідства. Попередження шкідливого впливу на сусідню ділянку. Порядок припинення небезпечної діяльності.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Виконав: студент групи Аі-41Останнім часом дедалі частіше у вітчизняних правових актах зустрічається термін "земельний сервітут".Крім того, важливою умовою є те, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання нею. Залежно від мети використання обслуговуючої ділянки власником (користувачем) панівної ділянки земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. До постійних належать земельні сервітути, при яких одна ділянка постійно обслуговує іншу, підвищуючи її здатність задовольняти певні потреби власника (користувача) ділянки. Прикладом строкового земельного сервітуту може бути встановлення власником (користувачем) панівної ділянки будівельного обладнання і складування будівельних матеріалів з метою ремонту своєї будівлі на сусідній (обслуговуючій) ділянці. Встановлення в кожному конкретному випадку земельного сервітуту має передбачати такий варіант, при якому власник (користувач) обслуговуючої ділянки буде мати якнайбільше можливостей вилучати корисні властивості зі своєї ділянки, задовольняючи власні інтереси.У главі 17 Земельного кодексу України підкреслюється, що земельні сервітути, встановлені на земельну ділянку, не позбавляють власника цієї земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею. Інформація про встановлення земельного сервітуту є невідємною частиною правовстановлюючого документа щодо земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави і не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, а також користувач та орендар земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут, має право, якщо інше не передбачено законом, вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, відповідної винагороди за його встановлення. Власникові земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут, мають бути відшкодовані збитки, завдані внаслідок користування земельним сервітутом.Право обмеженого використання земельної ділянки обтяжує (обмежує) право власності на земельні ділянки і дає можливість користуватися земельною ділянкою або її частиною в обсязі, передбаченому законом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для припинення встановленого права обмеженого використання цієї ділянки іншими особами. Права на земельну ділянку можуть бути обмежені законом або договором: - забороною на продаж або інше відчуження певним особам або дозволів на відчуження певним особам протягом установленого строку; умовою надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку. Охоронна зона - це територія з особливим режимом використання земель і природокористування, яка виділяється навколо особливо цінних природних обєктів, водних обєктів, обєктів історичної і культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій з метою їхньої охорони і захисту від антропогенних впливів, а також уздовж ліній звязку, ліній електропередачі, магістральних трубопроводів, земель транспорту, навколо обєктів промисловості, для забезпечення належних умов експлуатації, запобігання випадкам можливого ушкодження.Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобовязані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобовязані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоровя людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. При недосягненні згоди між власниками сусідніх земельних ділянок щодо усунення шкідливого впливу діяльності власника однієї ділянки на стан іншої ділянки власник останньої вправі звернутися з позовом до суду.
План
Зміст
Вступ
1. Поняття та види земельних сервітутів
2. Правовий режим земельних сервітутів
3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
4. Добросусідство в земельному законодавстві
Список використаних джерел
Список литературы
1. Конституція України. 1996, Київ. - 64 с. Кодекси України.
2. Земельний кодекс України. 25.10.2001, №2768-ІІІ.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення 07.12.1984.
4. Цивільний кодекс України. 16.01.2003, № 435-1V.
5. Господарський кодекс України. 10.01 2003, № 463-ІУ Закони України.
6. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21.05.1997, №280/ 97-ВР.
7. Про оренду землі. Закон України від 6.10.1998, №161-Х 1У. Нова редакція від 2.10.2003. №1211-ІУ.
8. Про охорону земель. Закон України від 19.06.2003, № 962-ІУ.
9. Про оцінку земель. Закон України від 11.12.2003, № 1378-ІУ.
10. Про плату за землю. Закон України від 3.07.1992, №2535-ХІІ із змінами і доповненнями станом на 19.09.1996.
11. Законодавство України про землю. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 353 с.
