Характеристика нормативно-правової бази публічного управління мовними відносинами в Україні. Аналіз законодавства України та міжнародних договорів щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Характеристика правового статусу української мови.
При низкой оригинальности работы "Правове забезпечення публічного управління мовними відносинами в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МОВНИМИ ВІДНОСИНАМИ В УКРАЇНІ4 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” дозволено поруч із державною мовою видавати друковані засоби масової інформації іншими мовами, що підкреслює мовний плюралізм та дозволяє реалізовувати право етнічних груп на використання своєї мови у сфері “друкованого слова”. Ст. 6. Закону України “Про звернення громадян” гарантує право громадянам звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. 10 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Україною, держава зобовязана визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право на вільне і безперешкодне використання мови своєї меншини, приватно та публічно, в усній чи письмовій формі. Поруч із декларуванням забезпечення мовних прав національних меншин, на жаль, у сфері мовних відносин в Україні на сьогодні виникла ситуація, коли українська мова, статус якої в Основному Законі України закріплений як державної, займає другорядне місце за сферами застосування поруч із російською як мовою однієї з національних меншин. Основними причинами цього стали відсутність ретельного експертного вивчення Європейської хартії про регіональні мови і мови меншин перед її підписанням, глибокого аналізу мовної ситуації в Україні та фахове обґрунтування необхідності захисту тієї чи іншої мови; подання на ратифікацію до Верховної Ради України тексту Хартії у перекладі українською мовою, здійсненому, всупереч елементарним правилам, не з офіційних копій автентичних примірників (англ. і фр. мовами), а з далекого від досконалості російськомовного перекладу.Правове забезпечення мовних відносин в Україні характеризується наявністю ряду неоднозначних та суперечливих елементів, невідповідністю багатьом положенням Конституції України. З одного боку, законодавством визначено статус української мови як державної та гарантовано мовні права національних меншин, з іншого - основним мовним законом (Закон України “Про засади державної мовної політики”) знівельовано статус української мови як державної та як мови міжнаціонального спілкування в Україні, створено правове підґрунтя для мовно-культурної дезінтеграції українського суспільства, поглиблення його регіоналізації на основі мовної ознаки.
Вывод
1. Правове забезпечення мовних відносин в Україні характеризується наявністю ряду неоднозначних та суперечливих елементів, невідповідністю багатьом положенням Конституції України. З одного боку, законодавством визначено статус української мови як державної та гарантовано мовні права національних меншин, з іншого - основним мовним законом (Закон України “Про засади державної мовної політики”) знівельовано статус української мови як державної та як мови міжнаціонального спілкування в Україні, створено правове підґрунтя для мовно-культурної дезінтеграції українського суспільства, поглиблення його регіоналізації на основі мовної ознаки. Фаворизуючи, фактично, російську мову, яка і так займає панівні позиції в медіа просторі України, Закон України “Про засади державної мовної політики” нівелює статус української мови як єдиної державної, оскільки низка його положень встановлюють можливість застосування регюнальної мови або мов меншин замість державної в роботі органів державної влади.
2. В рамках забезпечення мовних прав національних меншин Конституцією України та окремими статтями законів України національним меншинам гарантовано право на використання своєї мови приватно, публічно та у зносинах із державними установами; право на вивчення своєї мови представниками нацменшин та здійснювати навчально-виховний процес у школі і дошкільних навчальних закладах.
3. Норми чинного законодавства щодо гарантування мовних прав національних меншин відповідають міжнародним стандартам захисту прав нацменшин.
4. Правове забезпечення публічного управління мовними відносинами в Україні потребує удосконалення в напрямку усунення протиріч та підґрунтя для мовного сепаратизму як однієї з передумов політичного розколу країни, загрози збереження її територіальної цілісності, створення умов для розвитку української мови як основного чинника національної ідентифікації та консолідації української нації.
Предметом подальших наукових досліджень стане проблема удосконалення мовного законодавства як складової формування ефективного правового забезпечення етнополітичних відносин в Україні.
Список литературы
1. Конституція України. URL : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/254к/96-вр.
2. Про звернення громадян : Закон України // Відомості Верховної Ради України. № 47. От. 256.
3. Про видавничу справу : Закон України // Відомості Верховної Ради України. № 32. Ст. 206.
4. Рамкова конвенція про захист національних меншин (ЕТ5 № 157) // Збірка договорів Ради Європи. К., 2000. С. 117-124; Рамкова конвенція про захист національних меншин. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_055.
5. Про основи національної безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 39. Ст. 351.
6. Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин : Закон України // Відомості верховної Ради України. 2003. № 30. Ст. 259.
7. Василенко В. Які мови в Україні потребують особливого захисту. Колізія між національним законом і міжнародними зобовязаннями держави. URL : http://gazeta.dt.ua/ POLITICS/yaki_movi_v_ukrayini_potrebuyut_osoblivogo_zahis tu_koliziya_mizh_nats ionalnim_zakonom_i_mizhnarodnim. html 17.
8. Масенко Л. Європейська хартія як інструмент розколу країни. URL: https:// day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/ievropeyska-hartiya-yak-instrument-rozkolu-krayini.
9. Про засади державної мовної політики: Закон України // Відомості Верховної Ради. 2013. № 23. Ст. 218.
10. Там само.
11. Марковський В. Я., Демків Р. Я. Висновок щодо невідповідності Конституції України положень Закону України “Про засади державної мовної політики”. URL : http:// language-policy. info/2016/03/vysnovok-schodo-nevidpovidnosti-konstytutsiji-ukrajiny- polozhen-zakonu-ukrajiny-pro-zasady-derzhavnoji-movnoji-polityky.
12. Там само.
13. Про телебачення і радіомовлення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 10. Ст. 43.
14. Розяснення стосовно принципів застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою. URL : www.nrada.gov.ua/ua/news/radanews/32803.html.
15. Там само.
16. Закон про мовні квоти на ТБ скеровано на підпис Президенту. URL : http:// detector.media/rinok/artide/126373/2017-05-26-zakon-pro-movm-kvoti-na-tb-skerovam-na- pidpis-prezidentu.
17. Про громадянство України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 13. Ст. 65.
18. Про державну службу : Закон України // Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. Ст. 43.
19. Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою: Постанова Кабінету Міністрів України № 301 від 26.04.2017 р. URL : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ cardnpd?docid=249955971.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
