Правове забезпечення екологічної безпеки у діяльності залізничного транспорту - Автореферат

На початку третього тисячоліття в умовах розгортання глобалізаційних процесів у всіх сферах суспільної діяльності все більшої ваги та актуальності набувають охорона навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки у процесі діяльності транспорту, зокрема залізничного. Це повязано з тим, що саме залізничний транспорт, відповідно до Основних напрямків державної політики України в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки віднесений до значних забруднювачів довкілля, зважаючи на свій багатофакторний негативний вплив на природне середовище. Екологічна безпека у процесі діяльності залізничного транспорту - це цілісна складова національної екологічної безпеки, яка являє собою комплексну систему заходів впливу і мір відповідальності, що застосовуються у процесі виробництва, будівництва, експлуатації, здійснення перевезень рухомими пересувними транспортними засобами та діяльності стаціонарних обєктів матеріально-технічного обслуговування відповідно і у межах встановлених нормативно, з метою захисту життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави та охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів у поєднанні із забезпеченням безперебійної роботи залізничного транспорту для задоволення потреб суспільного виробництва. До спеціальних ознак екологічної безпеки у процесі діяльності залізничного транспорту належать: по-перше, особлива галузь застосування - сфера залізничного транспорту, яка виступає складовою економічної системи держави; по-друге, спеціальна мета, яка з одного боку, полягає у захисті життя і здоровя особистості, суспільства, в охороні навколишнього природного середовища, а з іншого - покликана задовольнити потреби суспільного виробництва і населення у залізничних перевезеннях; по-третє, обєктом безпеки виступають рухомі (пересувні) транспортні засоби та стаціонарні обєкти матеріально-технічного обслуговування; по-четверте, нерозривний звязок екологічних вимог щодо охорони довкілля на залізничному транспорті із технологічними вимогами, які предявляються під час експлуатації, утримання і діяльності даного виду транспорту; по-пяте, структурованість, яка полягає в тому, що екологічна безпека у сфері залізничного транспорту включає три рівні: організаційний, технічний та юридичний. При цьому дисертантка пропонує виділяти наступні види екологічних вимог, які застосовуються до обєктів залізничного транспорту: а) залежно від їх характеру: прямі екологічні вимоги, тобто такі, порушення чи недотримання яких за своєю суттю передбачають можливість спричинення чи спричиняють шкоду навколишньому природному середовищу у процесі діяльності залізничного транспорту, наприклад, вимоги, які повязані з викидами і скидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та непрямі екологічні вимоги, тобто вимоги, які за своєю первісною природою не становлять загрози негативного впливу для навколишнього природного середовища, але можуть в окремих випадках спричинити екологічну шкоду, наприклад, вимоги, які повязані з режимом експлуатації рухомого складу залізниць тощо; б) залежно від їх спрямованості: екологічні вимоги, які спрямовані на забезпечення охорони атмосферного повітря на залізничному транспорті; екологічні вимоги, які спрямовані на забезпечення охорони і раціонального використання водних обєктів на залізничному транспорті; екологічні вимоги, які спрямовані на забезпечення охорони земельних і лісових ресурсів.Механізм правового забезпечення екологічної безпеки у процесі діяльності залізничного транспорту на сучасному новітньому етапі розвитку суспільних відносин у Україні перебуває на стадії формування, оскільки у чинному законодавстві окреслені лише загальні орієнтири природоохоронної діяльності у сфері залізничного транспорту та задекларована необхідність нормативно-правової регламентації додержання екологічно безпечних вимог під час експлуатації обєктів даного виду транспорту. Екологічна безпека у процесі діяльності залізничного транспорту - це цілісна складова національної екологічної безпеки, яка представляє собою комплексну систему заходів впливу і мір відповідальності, що застосовуються у процесі виробництва, будівництва, експлуатації, здійснення перевезень рухомими пересувними транспортними засобами та діяльності стаціонарних обєктів матеріально-технічного обслуговування відповідно і у межах встановлених нормативно, з метою захисту життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави та охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів у поєднанні з забезпеченням безперебійної роботи залізничного транспорту для задоволення потреб суспільного виробництва.