Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб"єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.
ЗМІСТ ВСТУП 1. Загальні положення екологічного контролю 1.1 Правова основа екологічного контролю 1.2 Поняття та види екологічного контролю 1.3 Класифікація видів екологічного контролю 1.4 Суб‘єкти та порядок здійснення екологічного контролю 2. Правове регулювання здійснення окремих видів екологічного контролю 2.1 Державний контроль 2.2 Виробничий, відомчий контроль 2.3 Громадський контроль 2.4 Прокурорський нагляд ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Оновлення екологічного законодавства, створення принципово нових еколого-правових положень та чинників, запровадження ефективного механізму природокористування, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки - це ті структурні елементи, які покликані зрушити з місця свідомість всього українського суспільства в напрямку вирішення екологічної проблеми. Багато чого залежить і від належного виконання екологічного законодавства України всіма його субєктами. Серед цих гарантій чільне місце посідають екологічний контроль в цілому, а також його різновиди - державний, виробничий, відомчий, громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також прокурорський нагляд за дотриманням екологічного законодавства, які є одним з найбільш ефективних інструментів забезпечення належної реалізації еколого-правових норм. Екологічний контроль як правовий інститут отримав законодавче закріплення у численних нормативно-правових актах, основними з яких є: Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про звернення громадян», Орхуська Конвенція «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», «Про інформацію». Основу правової охорони навколишнього природного середовища складають норми земельного, водного, лісового законодавства, законодавства про надра, тваринний і рослинний світ, а також іншого екологічного законодавства. Крім того, екологічні відносини регулюються декретами Кабінету Міністрів України (наприклад, «Про приватизацію земельних ділянок»), укзами Президента України (наприклад, «Про біосферні заповідники») та іншими підзаконними нормативними актами [3, c. Так, у ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ЗУ) передбачена система екологічних нормативів [5]. Тому систему правових приписів у галузі забезпечення екологічної безпеки можна розглядати як самостійний складний правовий інститут в галузі екологічного права. 1.2 Поняття та види екологічного контролю Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування. Так, Красілін Н.Д. під екологічним контролем розуміє діяльність уповноважених субєктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства [6, c. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та обєктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля. 1.3 Класифікація видів екологічного контролю Найбільш дослідженими в екологічному праві є класифікація екологічного контролю залежно від суб’єктів і поділ його на державне, громадське, виробниче.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
