Огляд основних принципів і норм Гаазького права, які спрямовані на обмеження засобів і методів ведення війн. Зменшення руйнівних наслідків бойових дій. Забезпечення дотримання елементарних принципів гуманності в специфічних умовах збройного конфлікту.
При низкой оригинальности работы "Правове регулювання ядерної зброї як засобу ведення військових дій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ ЯК ЗАСОБУ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙДо засобів ведення воєнних дій відносять зброю і військову техніку, використовувані збройними силами для фізичного знищення супротивника і ліквідації матеріальної можливості надання їм опору. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 р., опираючись на положення Петербурзької декларації про скасування вживання вибухових і запальних нуль 1868 р. і Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 рр., встановив, що: - у разі будь-якого збройного конфлікту право сторін вибирати методи і засоби ведення війни не є необмеженим; забороняється застосовувати зброю, речовини і методи ведення воєнних дій, здатні заподіяти додаткові ушкодження або додаткові страждання; Міжнародне право забороняє такі засоби ведення війни (сухопутної, морський, повітряної), як: отрути або отруєна зброя, задушливі, отруйні або інші гази, аналогічні рідини, речовини і процеси, а також бактеріологічна зброя; засоби впливу на природне середовище у ворожих цілях; будь-яка зброя, якщо її дія полягає в нанесенні ушкоджень осколками, які не виявляються в людському тілі за допомогою рентгенівських променів (скло, пластмаса і т. ін.);міни, міни-пастки й інші пристрої у вигляді дитячих іграшок та предметів медичної допомоги; будь-яка запальна зброя проти цивільного населення, населених пунктів і невоєнних обєктів; інші види звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірні пошкодження або мають невибіркову дію. Це-розривні кулі або снаряди, що містять горючі і запальні речовини вагою менше 400 г (Петербурзька декларація 1868 р.), кулі, що легко розвертаються або сплющуються в тілі (Декларація 1899 р.), отрута і отруєна зброя (IV Гаазька конвенція 1907 р.), задушливі, отруйні або інші подібні гази та речовини і бактеріологічні засоби (Женевський протокол 1925 р., Конвенція 1992 р.), будь-яка інша біологічна, а також токсична зброя (Конвенція 1972 р.), будь-яка запальна зброя, включаючи фосфорні бомби, застосовувані проти цивільного населення і невоєнних обєктів, будь-яка зброя, основна дія якої полягає у заподіянні ушкодження осколками, які не виявляються рентгеном (наприклад, кулькові і голчасті бомби) (Конвенція 1980 р.), протипіхотні міни (Конвенція 1997 р.), касетні бомби (3 грудня 2008 р., м.Дві бомби, які були скинуті на Хіросіму й Нагасакі 6 та 9 серпня 1945 р., призвели до загибелі понад більше 120000 чоловік і понад 100000 людей зробили інвалідами. «За різними оцінками, у світі налічується близько 22 тисяч одиниць ядерних боєголовок та вже здійснено понад 2 тисячі відповідних випробувань» [3, c.16]. Постала нагальна потреба забезпечити універсальність і стабільність режиму нерозповсюдження ядерної зброї через запровадження ефективних заходів, які б стали на заваді поширенню військових ядерних технологій.
Вывод
Дві бомби, які були скинуті на Хіросіму й Нагасакі 6 та 9 серпня 1945 р., призвели до загибелі понад більше 120000 чоловік і понад 100000 людей зробили інвалідами.
«За різними оцінками, у світі налічується близько 22 тисяч одиниць ядерних боєголовок та вже здійснено понад 2 тисячі відповідних випробувань» [3, c.16]. Небезпека постійно збільшується, а наука вже створила термоядерні бомби, які в тисячу разів могутніші за їхніх попередниць. Однієї такої бомби досить для знищення великого міста. Тепер уже в небезпеці існування людства в цілому.
Постала нагальна потреба забезпечити універсальність і стабільність режиму нерозповсюдження ядерної зброї через запровадження ефективних заходів, які б стали на заваді поширенню військових ядерних технологій. Одним із них є введення Радою Безпеки примусових заходів на підставі глави VH Статуту ООН. Разом із тим застосування санкцій до Ісламської Республіки Іран та Корейської Народно- Демократичної Республіки до цього часу позитивного результату не дало[4, с. 367 - 368].
Сьогодні нагальною є потреба в точних і вичерпних документах, що регулюють використання ядерної енергії у воєнних цілях. Поки ж вони відсутні. Необхідно памятати, що загальні принципи гуманітарного права повною мірою стосуються також цього виду зброї.
Список литературы
1. Колчин Б.А. Черная металлургия и металлообработка в древней Руси: Автореф. дисс. ... канд. тех. наук. - М., 1950.
2. Non-PROLIFERATIONOFWEAPONSOFMASS Destruction. UN SECURITYCOUNCILRESOLUTION 1540 of 28 April 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: en/
3. Святун О., Святун О. Будапештський меморандум та його співвідношення з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї/ О. Святун, О. Святун // Віче. - 2014.- №20.- С. 15-20
4. Малишева Ю. В. Проблема ефективності застосування санкцій ради безпеки ООН до країн-порушників режиму нерозповсюдження ядерної зброї/ Ю. В. Малишева //Часопис Київського університету права. - 2013. - № 4. - С. 367-372.
5. Жаровська І.М. Міжнародне гуманітарне право: Навчальний посібник./ І. М. Жаровська-К.:Атіка, 2010.-280с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
