Правове регулювання вирішення земельних спорів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне правоПравове регулювання вирішення земельних спорів. Дисертаційне дослідження присвячено комплексному аналізу сучасних теоретичних і практичних проблем правового регулювання вирішення земельних спорів. Проведено історико-правовий аналіз становлення й розвитку законодавства щодо вирішення земельних спорів. Досліджуються питання стосовно змісту, сутності, ознак та особливостей земельного спору, співвідносність його із земельним конфліктом в умовах реформування земельних відносин.Правове регулювання вирішення земельних спорів поки що не було предметом спеціального дослідження у науці земельного права і тому питання, які стосуються розвязання певних видів таких спорів, залишаються відкритими і потребують наукового аналізу. Розгляд та вирішення земельних спорів здійснюється в позасудовому та судовому порядку. У звязку з цим слід підкреслити недостатню правову урегульованість земельних відносин, відсутність єдиного підходу до вирішення земельних спорів, певну неузгодженість нормативних актів, що не може не ускладнювати реалізацію земельних прав та вирішення спорів, що виникають із земельних правовідносин. Відповідно до поставленої мети ставляться такі основні завдання: дослідити періодизацію становлення земельного законодавства щодо земельних спорів; визначити юридичний зміст і поняття земельного спору; зясувати особливості й риси останнього; згідно з виявленими ознаками та особливостями здійснити класифікацію земельних спорів; проаналізувати чинне земельне законодавство і практику його застосування у розглядуваній сфері; здійснити правовий аналіз розвитку законодавства стосовно правозахисних засобів у сфері вирішення земельних спорів судом і спеціально уповноваженими органами; окреслити напрямки розвитку законодавства, норми якого закріплюють механізм розвязання таких спорів; дослідити види земельних спорів, вирішення яких здійснюється в судовому порядку, а також проаналізувати особливості позасудового їх розвязання. Історичний - при дослідженні становлення й розвитку законодавства по розвязанню земельних спорів; порівняльно-правовий - для порівняльного аналізу окремих регулюючих суспільні відносини у сфері вирішення земельних спорів положень нормативно-правових актів України й законодавства деяких зарубіжних країн; формально-логічний - під час аналізу положень нормативно-правових актів України щодо досліджуваного питання; статистичного аналізу - в роботі з офіційно статистичними матеріалами в розглядуваній сфері; логіко-семантичний і метод сходження від абстрактного до конкретного допоміг сформулювати поняття правового спору і земельного спору зокрема; системно-функціональний - у процесі дослідження ефективності розвязання земельних спорів у системі гарантій субєктивних прав власників і користувачів земельних ділянок.Розділ перший «Загальна характеристика земельних спорів» складається із пяти підрозділів, у яких послідовно досліджуються етапи становлення й розвитку земельного законодавства щодо вирішення земельних спорів, а також розкривається їх поняття, зміст, наводяться ознаки й особливості, відповідно до яких пропонується класифікація цих спорів. «Законодавче регулювання відносин щодо вирішення земельних спорів: історико-правовий аспект» досліджуються етапи становлення й розвитку законодавства, присвяченого вирішенню земельних спорів. Звертається увага, що останнім часом поряд із земельними спорами зявляється самостійна категорія - «земельний конфлікт», яка теж потребує дослідження й аналізу щодо співвідношення із земельним спором. Дослідження функцій земель як обєкта земельних спорів дало змогу виокремити їх юридичні риси, повязані з територією: а) землям притаманне державно-територіальне значення в межах кордонів України; Основні з них повязуються із а) законодавчим закріпленням і функціонуванням множинності форм власності на землю, б) багатофункціональністю та специфікою обєкта земельних спорів, в) властивостями земель, що використовуються для різного цільового призначення, г) наявністю екологічного фактора окремих земельних спорів, д) особливостями, повязаними з субєктним складом земельних спорів.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо поглиблення теорії земельного права знаннями про закономірності й особливості правового регулювання суспільних відносин у процесі розвязання земельних спорів; формулюванні теоретично обґрунтованих висновків і пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання та процедур їх розгляду.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ