Правове регулювання використання торговельних марок у господарському обороті - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі правового регулювання економіки ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Поляков Борис Мусійович, Вищий господарський суд України, заступник голови судової палати, суддя кандидат юридичних наук, доцент, Халаїм Ніна Олексіївна, Національний технічний університет України Захист відбудеться “_22_” __жовтня_ 2008 р. о _14.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук К 26.006.05 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м.Саме тому належна реалізація прав інтелектуальної власності на торговельні марки розглядається світовою спільнотою як невідємна умова ефективного розвитку економіки, важливий фактор підвищення конкурентоспроможності продукції, захисту від недобросовісної конкуренції, а усунення недоліків у правовому регулюванні використання торговельних марок у господарському обороті є одним із завдань законопроектної роботи у сфері правової охорони торговельних марок. Наявні у чинному законодавстві України про охорону прав на торговельні марки прогалини та колізії, як між нормами Цивільного та Господарського кодексів України, так і між внутрішніми нормами цих кодексів та спеціальних законодавчих актів, ускладнюють процедуру реалізації прав на торговельні марки господарюючими субєктами у нашій державі. Внаслідок бурхливого розвитку законодавчої бази у сфері охорони торговельних марок зявилися теоретичні дослідження питань, присвячених цивільно-правовій, адміністративно-правовій та кримінально-правовій охороні торговельних марок. Системно-структурний метод було застосовано для визначення місця торговельної марки серед обєктів господарського права; для характеристики системи законодавства України у сфері правової охорони торговельних марок; для визначення структури субєктивного права на торговельну марку; під час визначення підстав і відповідного їм порядку набуття права на торговельні марки; під час дослідження особливостей реалізації прав на торговельні марки в окремих галузях економіки України. -запропоновано нові критерії для класифікації торговельних марок: а) за способами представлення позначення для подання заявки на його реєстрацію у якості торговельної марки; б) за формою використання торговельної марки у господарському оброті; в) за субєктами використання торговельних марок у сфері господарювання; г) за способами використання торговельної марки у господарському оброті; д) за строком чинності прав на торговельну марку; е) за територією чинності прав на торговельну марку; є) за колом товарів і послуг, щодо яких охороняється торговельна марка (відповідно до принципу спеціалізації);Розділ 1 “Загальна характеристика торговельних марок як категорії господарського права” включає два підрозділи, присвячені висвітленню питань про поняття, функції та ознаки торговельних марок як категорії господарського права, характеристику законодавства про торговельні марки, сутність прав на них. Поняття торговельної марки як юридичної категорії автор аналізує з точки зору термінології, яка застосовуються у законодавстві України та практиці, з точки зору функцій торговельних марок та шляхом характеристики субєктів прав на торговельні марки. Бренд є більш широкою категорію, ніж торговельна марка, і включає в себе (але не вичерпується ними): торговельну марку та/або комерційне найменування (найменування фізичної особи-підприємця), та/або географічне зазначення, а також уявлення про ці обєкти у свідомості споживача або цінності, що асоціюються з ними. Зроблено висновок, що субєктом права на торговельну марку може бути будь-яка особа незалежно від наявності у неї статусу субєкта господарювання, тому вирішення проблеми недобросовісної державної реєстрації прав на торговельні марки через визначення поняття торговельних марок є недоцільним. “Законодавство України про торговельні марки та сутність прав на них” характеризується законодавство про торговельні марки, суть і природа прав на торговельну марку згідно цього законодавства.Належним чином набуті права на торговельну марку передбачають, що торговельна марка стає самостійним обєктом правовідносин щодо індивідуалізації товарів і послуг у господарському обороті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ