Правове регулювання відчуження земельних ділянок - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Размєтаєв Сергій Володимирович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри екологічного права. Захист відбудеться 21 червня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Дисертація присвячена: вивченню змісту визначенню понять “земельна ділянка як обєкт відчуження” і “відчуження земельної ділянки”; аналізу законодавства України й іноземних держав щодо відчуження земельних ділянок з метою вироблення відповідних пропозицій; розгляду специфіки правового регламентування відчуження земельних ділянок у напрямку забезпечення збереження цільового призначення земель, запобігання концентрації великої кількості земельних масивів в одного власника і спекуляції землею, а також щодо поєднання власника земельної ділянки й сільськогосподарського виробника в одній особі; виявленню особливостей правового регулювання визначення ціни земельних ділянок при їх відчуженні; дослідженню правових питань державної реєстрації прав на землю при їх відчуженні; виявленню особливостей правової регламентації окремих видів відчуження земельних ділянок, а саме: відчуження землі на конкурентних засадах, передача земельних ділянок державної власності в комунальну власність і земельних ділянок комунальної власності в державну, відчуження землі іноземним особам. Ключові слова: відчуження земельної ділянки, земельна ділянка, продаж земель сільськогосподарського призначення, відчуження землі на конкурентних засадах, передача земельних ділянок державної власності в комунальну власність і земельних ділянок комунальної власності в державну, відчуження землі іноземним особам.Причиною цьому є як обєктивні обставини (заборона продажу окремих видів земельних ділянок), так і те, що, незважаючи на формальне вдосконалення правового регулювання відчуження земельних ділянок, окремі положення ЗК України викликають заперечення і створюють нові проблеми у правозастосовчій практиці. Зокрема, не дається визначення поняття “відчуження земельних ділянок”, що ускладнює можливість відмежування вказаного інституту від інших видів переходу прав на земельні ділянки. Крім того, не в повній мірі відображена специфіка правового регулювання відчуження в напрямку забезпечення збереження цільового призначення земельних ділянок, запобігання концентрації великої кількості земельних масивів в одного власника і спекуляції землею, поєднання власника землі і сільськогосподарського виробника в одній особі, а також недостатньо регламентовано питання державної реєстрації прав на земельні ділянки, тощо. Відповідно до вказаної мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких основних завдань: - зясування змісту й визначення понять “земельна ділянка як обєкт відчуження” і “відчуження земельної ділянки”; У перебігу роботи над дисертацією використано такі наукові методи: системний, завдяки якому питання щодо відчуження земельних ділянок розглядалися в сукупності звязків з іншими формами переходу прав на землю; структурний, згідно з яким правові питання відчуження земельних ділянок висвітлювалися відповідно до структури відносин у ринковій економіці; порівняльно-правовий для встановлення загальних рис і специфіки відчуження земельних ділянок на відміну від інших форм реалізації права; історичний, при дослідженні історії розвитку правової регламентації відчуження земельних ділянок; економіко-правовий, за допомогою якого при розробці рекомендацій застосовувався аналіз різних аспектів відчуження земельних ділянок; формально-логічний, завдяки якому шляхом аналізу й синтезу досліджувалися теоретичні та практичні положення про правове регулювання відчуження земельних ділянок, а також комплексний підхід до явищ, що вивчаються, а також були застосовані інші методи наукового пізнання.„Поняття і загальна характеристика земельної ділянки як специфічного обєкта відчуження” розглядаються окремі ознаки, яким має відповідати земельна ділянка, щоб стати обєктом відчуження. Що стосується законодавчої категорії „визначення прав щодо земельної ділянки”, то вона вказує на правовий статус земельної ділянки. Відчужуючи земельну ділянку, особа вчиняє вольову дію, спрямовану на зміну юридичної долі землі, роблячи її “чужою”. Оскільки ця дія є реалізацією власником своєї правомочності розпорядження земельною ділянкою, то до іншої особи переходить і сама земельна ділянка, і право власності на неї.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ