Правове регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В КОНТЕКСТІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 1.1 Характеристика іноземних юридичних осіб які є учасниками цивільних правовідносин 1.2 Сутність цивільної правосуб’єктності іноземних юридичних осіб РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА УЧАСТІ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ 2.1 Участь іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах при створенні юридичних осіб 2.2 Відмінності створення підприємств, філій, представництв іноземними юридичними особами та їх правове положення РОЗДІЛ 3. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Актуальність теми курсової роботи. У зв’язку з розбудовою в Україні ринкової економіки завдання законодавця та юридичної науки полягає у формуванні правової основи для ефективного використання потенціалу іноземних компаній. Враховуючи нестабільність нормативно-правової бази України та недостатність регламентації відносин з іноземним елементом, нагальною є потреба вироблення основних теоретичних положень, визначення практичних проблем та розроблення рекомендацій по вдосконаленню національного законодавства в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Об’єктом курсової роботи є нормативно-правові акти України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади, що регламентують участь іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах, а також практика їх застосування. Зазначена мета зумовлює вирішення наступних головних завдань: (1) уточнення основних понять і категорій цивільного та міжнародного приватного права, що використовуються в сфері правового регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах; (2) здійснення порівняльно-правового аналізу особливостей правової регламентації участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах відповідно до законодавства України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади; (3) визначення поняття та обсягу цивільної правосуб’єктності іноземних юридичних осіб на підставі аналізу законодавства досліджуваних країн; (4) визначення поняття та дослідження правового механізму переведення юридичними особами свого доміцилію до інших країн та вироблення рекомендацій по запровадженню відповідного інституту в Україні; (5) визначення особливостей та сутності організаційно-правових форм участі іноземних корпоративних інвесторів у цивільних правовідносинах в Україні, Російській Федерації, ФРН, Франції, США та Канаді; (6) дослідження способів захисту прав і законних інтересів іноземних юридичних осіб у національних юрисдикційних органах та юрисдикційних органах третіх країн, а також у спеціалізованих міжнародних установах; (7) розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню законодавства України в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Теоретичною основою дослідження та зроблених у курсовій роботі висновків послужили роботи вітчизняних та російських науковців, зокрема Л.П. Ануфрієвої, А.В. Асоскова, М.М. Богуславського, В.І. Борисової, В.Г. Варнавського, М.І. Данилькевича, О.В. Дзери, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, І.М. Завійського, Д.В. Задихайла, В.В. Залеського, В.П. Звєкова, О.С. Іоффе, В.І. Кисіля, А.А. Конопляника, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, М.І. Кулагіна, Л.А. Лунца, В.В. Луця, О.Л. Маковського , Б.К. Малишева, О.Ю. Мельника, О.О. Мережка, А.В. Міцкевича, І.А. Покровського, М.К. Сулейменова, М.Ю. Тихомирова, Г.С. Фединяк, Є.О. Харитонова, О.В. Щербини та інших дослідників. У процесі роботи використовувалися наукові та аналітичні праці зарубіжних авторів: А. Андерсена, Ф. Арчібальда, У. Батлера, К. Беглі, Б. Бекера, Д. Бенерта, Ф. Бускета, Р. Віталя, А. Вьєндьє, Ш. Вільєр, Гіллена М., Р. Давіда, Д. Детьєна, М. Іссада, К. Катшоу, В. Кнаппа, У. Колвенбаха, Ф. Лефебра, М. Літки, Дж. Макінтоша, Р. Манна, А. Морлок, Х. Фарія, Ф. Опшина, Л. Раапе, К. Реддена, К. Нормативною базою курсової роботи є цивільні, торгові (в країнах з дуалістичною системою приватного права) та цивільно-процесуальні кодекси досліджуваних країн, закони України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади про господарські (комерційні, підприємницькі) товариства та про інвестиційну діяльність, а також міжнародно-правові документи, зокрема Уніфікований закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж, Нью-Йоркська Конвенція про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, Конвенція про вирішення інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав, Римська Конвенція про право, що застосовується до договірних зобов’язань, Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж та інші акти. Розділ 1. У більшості країн континентальної Європи прийнятий поділ об’єднань підприємців на наступні види: повне товариство та командитне товариство (об’єднання осіб), товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство (об’єднання капіталів). 73] Л.П. Ануфрієва обґрунтовано зазначає,