Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано у відділі міжнародного права і порівняльного законодавства Інституту держави і права ім. Захист відбудеться 19 липня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. Дисертаційну роботу присвячено науковому обгрунтуванню концептуальних засад правового регулювання світового ринку космічних послуг і технологій та системному аналізу правових механізмів і проблем цього регулювання. космічний міжнародний національний правовий Дисертація досліджує принципово нову систему міжнародних відносин, які виникають у звязку з діяльністю на світовому ринку космічних послуг і технологій, та комплекс публічно-правових і приватно-правових проблем, що існують у цій сфері відносин, а також правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до світового ринку. Вводится авторское понятие "мировой" рынок космических услуг и технологий" как совокупность международно-правовых отношений в связи с предоставлением космических услуг, куплей-продажей космической техники и технологий. впервые в научной работе на основе оценки современного состояния международного и национального космического права сделана попытка освещения комплекса правовых регуляторов мирового рынка космических услуг и технологий; исследованы публично-правовые и частноправовые проблемы, существующие в регулировании отношений субъектов этого рынка.Світовий ринок космічних послуг і технологій (далі - світовий космічний ринок, СРКПІТ), що забезпечує надання вкрай важливих для сучасного суспільства послуг і технологій - важлива складова світової економічної системи. На початку ери космонавтики єдиними субєктами космічної діяльності, у тому числі й на теренах світового космічного ринку, що формувався, були держави, до яких згодом приєдналися міжнародні (міжурядові) організації. Подальший розвиток світового космічного ринку і перетворення транснаціональних корпорацій (ТНК), банків, неурядових організацій і приватних підприємств в найактивніших учасників СРКПІТ вимагають розробки радикально нових підходів до питань щодо їх правового статусу, до контролю за діями цих субєктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, а також запобігання можливій шкоді від їх діяльності та її компенсації, створення ефективних механізмів врегулювання спорів тощо. Дослідження зазначених проблем є особливо актуальним для України, яка прямує шляхом правової держави, і для якої на порядку денному стоять непрості проблеми: інтеграції національної економіки у світове господарство, участі України в міжнародному поділі праці на засадах рівноправності, виходу національної космічної галузі на світовий ринок в рамках існуючого міжнародного правопорядку. Виходячи з мети, основні завдання дисертації полягали у наступному: а) дати визначення світового ринку космічних послуг і технологій; б) проаналізувати стан та ефективність міжнародного космічного права як сукупності міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють відносини субєктів космічної діяльності, у тому числі й на СРКПІТ, а також основні правові проблеми, що існують в цій сфері правовідносин; в) висвітити рівень правового регулювання міжнародних економічних відносин в рамках світового космічного ринку; г) дати оцінку цивільно-правовим проблемам, що існують у регулюванні цього ринку; д) на основі аналізу космічного права України спрогнозувати можливі напрями його вдосконалення.У першому розділі “Міжнародне космічне право та його роль у врегулюванні відносин на світовому космічному ринку” автором формулюється новий для міжнародного права термін "світовий ринок космічних послуг і технологій" - система міжнародних правових відносин у звязку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій. Розглядаючи ефективність застосування норм і принципів МКП на основі статистики приєднання до основних пяти договорів з космосу та невирішені проблеми регулювання СРКПІТ на сучасному етапі його розвитку, автор робить висновок про своєрідну кризу цієї галузі міжнародного права. Двосторонні договори з питань співробітництва держав у сфері комерційних послуг і технологій доповнили загальні правила поведінки субєктів космічної діяльності специфічними нормами та принципами, що притаманні відносинам саме на СРКПІТ: заборони державного протекціонізму щодо постачальників космічних послуг та надання преференцій для клієнтів; квотування обсягів і антидемпінгове регулювання цін на космічні послуги; ліцензування експорту окремих видів товарів на основі "високих" технологій; гарантування нерозповсюдження ракетних технологій з боку держави-акцептора тощо. Висвітлюються також правові проблеми, повязані з передачами космічних технологій: недосконалість механізмів охорони прав на інтелектуальну власність і невідповідність Режиму контролю за ракетними технологіями реаліям сьогодення.