Заповіт як особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Характеристика основних прав та обов`язків нотаріуса при роботі над свідоцтвом про право на спадщину. Дослідження порядку отримання майна спадкоємцем за заповітом або законом.
Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обовязкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Розмір обовязкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Заповідач має право обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як повязаної, так і не повязаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування та в інших випадках. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
