Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічних відносинах - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м.Донецьк). Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Мамутов Валентин Карлович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, директор (м. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Опришко Віталій Федорович, Інститут законодавства Верховної Ради України директор (м. Захист відбудеться “11 ”квітня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м.Йдеться про необхідність якнайшвидшого створення цілісної та дійової системи національного законодавства щодо розрахунків у сфері зовнішньоекономічних відносин, оскільки, як засвідчує практика, нині діючі нормативно-правові акти не лише не являють собою системи як такої, а й взагалі не можуть бути визнані задовільними, тому що не здатні забезпечити в окресленій сфері господарської діяльності належного порядку, який повною мірою сприяв би забезпеченню і приватних, і публічних економічних інтересів. На жаль, у сучасній вітчизняній науковій юридичній літературі відсутні комплексні роботи з питань правового регулювання розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що певним чином і зумовлює нинішній стан у цій галузі, який є далеким від бажаного і тим самим не відповідає ні інтересам держави, ні самих учасників зовнішньоекономічної господарської діяльності. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України за темою № 019711008317 “Правове забезпечення соціальних та державних інтересів України у зовнішньоекономічній господарській діяльності та попередження правопорушень у цій сфері”, де дисертант брав участь як співвиконавець. З урахуванням поставленої мети задачі дисертаційної роботи зводилися до такого: оцінити сучасний стан законодавства України про розрахунки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними господарськими операціями та окреслити найважливіші засади, на яких воно повинно базуватись; Шляхом історико-генезисного аналізу розкриті процеси становлення і розвитку вітчизняного законодавства про розрахунки в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічних відносин, аналіз же його сучасного стану здійснено автором за допомогою аналітико-синтетичного методу, який, крім того, використовувався й у процесі вироблення пропозицій щодо шляхів удосконалення правового регулювання механізму розрахунків за експортно-імпортними операціями.Іншим, більш складним, але досить ефективним є шлях кодифікації, у результаті чого міг бути прийнятий новий єдиний спеціальний закон держави, який би регламентував увесь механізм здійснення розрахунків за експортно-імпортними господарськими операціями і тим самим сприяв би усталенню правового режиму зовнішньоекономічної діяльності, подальшому її розвитку, підвищенню якості регламентації, доступності правових приписів та їх гармонізації з міжнародними нормами. Другий - стосується безпосередньо механізму розрахунків за експортно-імпортними господарськими операціями (форми розрахунків; строки розрахунків, підстави і порядок їх подовження; порядок розрахунків при проведенні бартерних операцій, операцій за лізинговими договорами, за договорами, що передбачають експорт чи імпорт прав інтелектуальної власності, тощо). Особлива увага акцентується на тому, що своєчасність та повнота розрахунків за експортно-імпортними операціями значною мірою залежить не лише від імперативних правових норм, а й від договірних, оскільки саме останні за умови відповідності нормам законодавства, враховуючи специфіку кожної конкретної зовнішньогосподарської операції, не лише визначають оптимальні, взаємоприйнятні для контрагентів умови розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, а й регламентують порядок їх проведення. Пропонується під “іноземною валютою” як засобом платежу визнавати“міжнародні грошові знаки чи грошові знаки іноземних держав у вигляді банкнот, монет, білетів державної скарбниці, казначейських білетів, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або ті, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на нові грошові знаки, що замінюють їх в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних грошових одиницях чи у розрахункових (клірингових) одиницях, що використовуються у міжнародних розрахунках та знаходяться на рахунках чи/і вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ