Правове регулювання праці - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра правового регулювання економікиПобудова демократичної правової держави, заснованого на ринковій економіці і різноманітті форм власності, повинно супроводжуватися переміщенням пріоритетів у правовому регулюванні праці, змісті трудового законодавства. На перший план висуваються облік і охорона інтересів людини праці, захист його прав, забезпечення соціальних гарантій. В даний час відбулася відчутна поляризація учасників суспільної праці, на власників (роботодавців, наймачів, підприємців) і найманих працівників, які мають суперечливі інтереси у виробництві, праці, розподіл прибутку.Нові законодавчі акти про руді і прийняті рішення повинні відповідати найвищим вимогам, відповідати загальносвітових стандартів прав людини і міжнародним нормам трудового права України потрібно взяти з міжнародного трудового права найпрогресивніші норми, що відповідають інтересам людини і дозволяють забезпечувати реалізацію всіх трудових прав і свобод, закріплених Конституцією Україна. На сучасному міжнародно-правовому регулюванні праці базуються Декларація прав і свобод людини і громадянина України 1991 р. і Конституція України. Міжнародні норми, що стосуються трудових відносин, спрямовані на те, щоб удосконалити систему внутрішнього національного трудового права. при цьому обовязок держави - члена Міжнародної організації праці (МОП) - внести зміни у свою систему права відповідно до конвенціями МОП виникає лише остільки, оскільки їх норми містять, як правило, більш пільгові умови праці, ніж норми внутрішнього закону. Слід також вказати на ст.46 Конституції України, де закріплюється право кожного громадянина відповідно до міжнародного договору України звертатися в міждержавні органи по захисту прав і свобод людини і громадянина, якщо вичерпані всі наявні внутрішньодержавні засоби правового захисту. У науці трудового права під міжнародно-правовим регулюванням праці слід розуміти регулювання умов праці та охорони законних прав працівників за допомогою міжнародних угод.Статут ООН прийнятий в Сан-Франциско 26 червня 1945 МОП є спеціалізованою установою ООН і відповідно до свого статуту наділяється повноваженнями щодо прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, в тому числі і з питань трудових відносин. Субєктами міжнародно-правового регулювання праці на регіональному рівні або на двосторонній основі можуть виступати різні обєднання держав.Особливу увагу в діяльності МОП приділяється контролю за дотриманням конвенцій МОП, тому що, ратифікуючи конвенцію, держави - члени МОП фактично беруть на себе зобовязання проводити в життя положення цих актів. Відповідно до п.5 «е» ст.19 Статуту МОП держави зобовязані представляти на розгляд компетентних властей знову прийняті конвенції, а також представляти Генеральному директору МОП інформацію про те, чи відбулася ратифікація конвенції, і про заходи, необхідних для ефективного застосування положень даної конвенції. У випадку, якщо конвенція не ратифікується відповідними органами влади, держава зобовязана надавати за запитами МБТ доповіді про стан законодавства, про існуючої практики в його країні в областях, яких стосується конвенція, про те, які заходи були прийняті або намічені для надання чинності будь-яким положенням конвенції шляхом прийняття законодавчих або адміністративних заходів або будь-яким іншим шляхом. 26-34 Статуту кожний член організації може подати скаргу до МБТ, якщо він не задоволений тим, наскільки інший член організації ефективно забезпечує виконання будь-якої конвенції, яку вони обидва ратифікували.Конвенції та рекомендації МОП розробляються і приймаються Міжнародною конференцією праці з використанням однакової процедури. Кожна конвенція (рекомендація) обговорюється спеціальною комісією, сформованою конференцією, і повинна бути схвалена більшість у 2 / 3 присутніх делегатів. Конвенція після її ратифікації зазвичай двома державами - членами МОП стає багатостороннім міжнародним угодою і накладає зобовязання як на ратифікували, так і на не ратифікували її держави.Так, Конвенція № 47 «Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень» (1935 р.) передбачає, що встановлення 40-годинного робочого тижня не тягне за собою будь-яке було скорочення заробітної плати. При визначенні мінімальної заробітної плати пропонується враховувати потреби працівників і членів їх сімей (з огляду на загальний рівень заробітної плати в країні); вартість життя; соціальні допомоги; порівняльний Рівень життя різних соціальних груп; економічні міркування, включаючи вимоги економічного розвитку; рівень продуктивності праці та бажаність досягнення і підтримки високого рівня зайнятості. Конвенція передбачає також необхідність створення і функціонування особливої процедури, направленої на систематичний контроль за станом оплати праці й перегляд мінімальної заробітної плати.

Зміст

Вступ

1. Поняття міжнародно-правового регулювання праці

1.1 Субєкти міжнародно-правового регулювання трудових відносин

1.2 Контроль за дотриманням державами міжнародних трудових норм

2. Джерела міжнародно-правового регулювання праці

2.1 Основні конвенції МОП

2.2 Принципи та напрями діяльності МОП

3. Міжнародно-правове регулювання актами МОП, умов зайнятості та охорони праці

Висновок

Література