Правове регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент Прилипко Сергій Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри трудового права. кандидат юридичних наук Клемпарський Микола Миколайович, Харківський національний університет внутрішніх справ старший науковий співробітник науково-дослідницької лабораторії з розробки законодавчих та інших нормативно-правових актів. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Пенсійне забезпечення визначається гостротою правових проблем, що виникли у звязку з реформуванням пенсійної системи і прийняттям Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, в основу якого покладено страхові засади пенсійного забезпечення. В сучасних умовах загальнообовязкове державне пенсійне страхування має певні недоліки: відсутність належної диференціації пенсійних виплат, обумовленої страховими внесками впродовж трудової діяльності; диспропорцію в пенсійному забезпеченні, повязану зі збереженням для окремих категорій громадян спеціальних пенсійних програм; складний та непрозорий механізм розрахунку пенсії, недосконалість правових гарантій тощо. Удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення потребує вироблення наукових підходів до визначення теоретичних засад загальнообовязкового державного пенсійного страхування, наукового осмислення правових відносин, що виникають у цій сфері, правового статусу субєктів, визначення обєкта цих правовідносин тощо. Для досягнення мети в дисертації ставляться такі основні завдання: проаналізувати розвиток правового регулювання пенсійного забезпечення; пенсійний страхування законодавство правовий визначити обєктивні та субєктивні фактори, що зумовлюють необхідність подальшого розвитку загальнообовязкового державного пенсійного страхування; Зокрема, історичний і діалектичний методи використовувалися при вивченні розвитку законодавства про пенсійне забезпечення та пенсійне страхування; порівняльно-правовий метод дослідження застосовано при визначенні специфіки правового регулювання пенсійного забезпечення в міжнародній практиці, що дало можливість зробити узагальнення і визначити напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства в цій сфері; методи абстрагування та узагальнення - у процесі розробки дефініцій різних правових понять і категорій (страховий стаж, принципи пенсійного страхування, загальнообовязкове державне пенсійне страхування); формально-юридичний - у процесі створення нових правових норм і приписів щодо регулювання пенсійних відносин; за допомогою методу раціональної критики проаналізовано нормативні акти, проекти законів і виявлено прогалини та колізії у правовому регулюванні.46 Конституції України, якими встановити, що пенсії, які виплачуються за рахунок загальнообовязкового державного пенсійного страхування, мають забезпечувати достатній життєвий рівень, вартісна величина якого повинна включати достатнє харчування, одяг, житло, можливість реалізувати соціально-культурні потреби людини, а також передбачати резерв для неухильного поліпшення умов життя. Прожитковий мінімум як соціальний норматив має застосовуватися тільки щодо державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсії з системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, оскільки вони не сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України або їх обсяг не достатній для призначення цим особам страхової пенсії. Уперше запропоновано закріпити на законодавчому рівні принцип соціальної справедливості, який полягає в забезпеченні державою системи рівних організаційно-правових умов для реалізації права на пенсію кожним пенсіонером. Вважаючи недосконалим визначення страхового стажу, надане в Законі України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, дисертанткою запропоновано власне визначення цього поняття: страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа працювала або займалася іншою суспільно корисною діяльністю та підлягала державному соціальному страхуванню, якою/за яку сплачувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, а також інші періоди, вказані в законі, з якими повязані певні правові наслідки, протягом яких страхові внески відшкодовувалися Пенсійному фонду України за рахунок коштів Державного бюджету або надання державних дотацій з відповідних бюджетів.

Основний зміст роботи