Правове регулювання оподаткування туристичних послуг в Україні - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІРобота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук Сараскіна Тетяна Василівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри господарського та фінансового права. Захист відбудеться «20» червня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.І хоча у деяких країнах внесок у внутрішній валовий продукт від туризму сягає 25 %, а позитивне сальдо платіжного балансу по туристичних послугах перевищує 20 млрд доларів, Україна, вочевидь, ще довго не зможе наблизитись до таких показників і розраховувати на значні надходження від туристичної діяльності в доходах бюджетів. Україна стала Дійсним членом Всесвітньої туристичної організації (ВТО) - головної міжнародної міжурядової організації у сфері подорожей і туризму, що є виконавчим органом ООН та займається активізацією та розвитком туризму, розробкою та впровадженням світової туристичної політики. Основними чинниками, що негативно впливають на рівень формування дохідної частини Державного та місцевих бюджетів за рахунок доходів від туристичної діяльності, є значний податковий тягар (відрахування до бюджетів різних рівнів від обсягу вартості реалізованих послуг у середньому складають 60-80 відсотків, що взагалі є руйнівним показником навіть для дуже прибуткової господарської діяльності), недосконале, застаріле податкове законодавство та непродумана система адміністрування податків і зборів з туристичних послуг. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення податкового механізму туристичної сфери неможливе без глибокого та всебічного аналізу наявного механізму правового регулювання як податкових правовідносин та відносин в сфері адміністрування податків і зборів, так і нормативних актів, що встановлюють правовий статус туристичних операторів та туристичних агентів - платників цих обовязкових платежів. Мета і завдання дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад податкової системи України, правового регулювання та практичної діяльності в сфері сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів туристичними операторами та туристичними агентами визначити способи вдосконалення системи оподаткування туризму як визначального чинника розвитку туристичної галузі.У підрозділі 1.2 «Зміст юридичної конструкції податку та класифікація податків, що справляються з туристичних послуг» досліджується кілька основних правових конструкцій податкового права та проводиться класифікація податків і зборів, що їх сплачують субєкти господарювання - туристичні оператори та туристичні агенти. Поряд із встановленням конкретних видів податків та їхніх елементів, до податкового механізму включаються і принципи побудови податкової системи, санкції, що застосовуються за неналежне виконання податкового обовязку, інший інструментарій, з допомогою якого держава впливає на поведінку платників податків, зборів, інших обовязкових платежів. Юридична конструкція «елементи закону про податок» - це самостійна правова категорія, що характеризує структуру найважливішого джерела податкового права - закону про податок. Конструкція «елементи закону про податок» забезпечує зовнішнє вираження сутності податку в нормативному акті вищої юридичної сили. Юридична конструкція «елементи податку» включає складові частини податку: платник податку; обєкт; ставка податку; податковий період; строки сплати податків і зборів; строки подання податкової звітності; джерела сплати податків; порядок обчислення податку чи збору; адресність спрямування обовязкового платежу; податкові пільги.Юридичну конструкцію «елементи податку» можна описати як схему-шаблон для побудови податкових норм у нормативних актах, що впроваджують податок. Юридична конструкція «елементи закону про податок» є самостійною правовою категорією, що характеризує структуру найважливішого джерела податкового права - закону про податок. Ця категорія взаємодіє з конструкцією «елементи правового механізму податку» чи «елементи податку», оформлюючи зміст податку у вигляді правових норм та закріплюючи в статтях нормативного акта. Конструкція «елементи закону про податок» забезпечує зовнішнє вираження сутності податку в нормативному актові вищої юридичної сили. При встановленні податку визначаються також податковий період, строки сплати податків і зборів, строки подання податкової звітності, джерела сплати податків, порядок обчислення податку чи збору, адресність спрямування обовязкового платежу, податкові пільги».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконалені механізму правового регулювання оподаткування туристичних послуг в Україні та адміністрування податків і зборів у сфері туристичної діяльності, у результаті чого отримані такі найважливіші результати.

Необхідність оптимізації розвитку туристичної галузі в Україні, усунення існуючих суперечностей у чинному законодавстві, що регулює туристичну діяльність, та підвищення інвестиційної привабливості туристичної сфери викликає потребу у прийнятті Туристичного кодексу України. Окремий розділ Туристичного кодексу України повинен закріплювати державні гарантії для іноземних та національних інвесторів, засади стимулювання державою розвитку туристичної галузі, а також особливості оподаткування туристичних послуг в Україні.

Юридичні конструкції «елементи оподаткування» та «елементи податку» є різними за змістом. Поняття оподаткування охоплює собою процеси встановлення та справляння податків, процедуру їх сплати, визначає інші механізми, що вводяться в дію відповідно до сформованої в державі податкової політики. Тобто зміст категорії оподаткування не обмежується виключно встановленням податку. Юридичну конструкцію «елементи податку» можна описати як схему-шаблон для побудови податкових норм у нормативних актах, що впроваджують податок.

Юридична конструкція «елементи закону про податок» є самостійною правовою категорією, що характеризує структуру найважливішого джерела податкового права - закону про податок. Ця категорія взаємодіє з конструкцією «елементи правового механізму податку» чи «елементи податку», оформлюючи зміст податку у вигляді правових норм та закріплюючи в статтях нормативного акта. Конструкція «елементи закону про податок» забезпечує зовнішнє вираження сутності податку в нормативному актові вищої юридичної сили.

Елементи податку можна розподілити на імперативні та диспозитивні. Імперативні елементи податку можуть закріплюватися лише в законі виключно Верховною Радою України. Делегувати право на встановлення імперативних елементів загальнодержавних податків органам місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України не можна. Закріплення рамкових юридичних конструкцій імперативних елементів місцевих податків має здійснюватися законом. Право на запровадження конкретного місцевого платежу на своїй території делегується органу місцевого самоврядування, але, приймаючи рішення про місцевий податок чи збір, представницькі органи місцевого самоврядування не мають права вийти за межі, встановлені рамковими юридичними конструкціями. У разі ігнорування платником податків норм, у яких закріплено імперативні елементи податку, до нього застосовуються засоби державного примусу.

Диспозитивні елементи податку можуть встановлюватись як законом, так і підзаконним актом. Право встановлювати диспозитивні елементи загальнодержавних податків може бути делеговане органам місцевого самоврядування лише тоді, коли загальнодержавний податок у повному обсязі залишається в бюджеті органу місцевого самоврядування. У разі ігнорування платником податків норм, у яких закріплено диспозитивні елементи податку, засоби державного примусу до нього застосовуватися не будуть. До диспозитивних елементів податку сьогодні належать тільки податкові пільги.

Проект Податкового кодексу України варто доповнити окремою статтею, яка б закріплювала юридичну конструкцію податку, такого змісту: «До основних (суттєвих) елементів податку (збору) належать: 1 - платник податку, 2 - обєкт (предмет, база, одиниця оподаткування - застосовуються за необхідністю як складники обєкта), 3 - ставка податку. Без визначення кожного із основних елементів податку (збору) такий обовязковий платіж вважається не встановленим.

При встановленні податку визначаються також податковий період, строки сплати податків і зборів, строки подання податкової звітності, джерела сплати податків, порядок обчислення податку чи збору, адресність спрямування обовязкового платежу, податкові пільги».

Для усунення подвійного оподаткування нарахувань на заробітну плату та для наближення сутності податку на додану вартість до його визначення, доцільно змінити порядок обчислення податкового зобовязання з податку на додану вартість шляхом застосування нефіксованої ставки податку. У такому разі з бази оподаткування ПДВ будуть вилучені заробітна плата та нарахування на неї, а 20 відсотками оподатковуватиметься саме додана вартість. Тобто розмір ставки податку на додану вартість буде розраховуватися кожного податкового періоду і буде пропорційно зменшуватись при підвищенні заробітної плати. Це матиме такий вигляд: ставка ПДВ = (100 - Х) ? 20 % (де Х - витрати на оплату праці з нарахуваннями до соціальних фондів).

Задля стимулювання розвитку туристичної галузі, притоку іноземних туристів необхідно повернути нульову ставку на вїзний туризм (надання туристичних послуг з організації подорожей іноземних туристів на митній території України) шляхом внесення змін до Закону Україні «Про податок на додану вартість».

Враховуючи досвід розвинених країн, слід внести зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо зменшення ставки податку на прибуток з 25 % до 20 %. Водночас необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу України стосовно спрямування цього податку до місцевих бюджетів. Зазначені кошти слід використовувати лише на фінансування цільових регіональних програм на рекреаційні цілі, для підвищення привабливості туристичних обєктів.

Туристичні підприємства, які вперше отримали ліцензію на здійснення туристичної діяльності та надання туристичних послуг, доцільно звільняти на три роки від сплати податку на прибуток за умови використання цих коштів на розвиток обєктів санаторно-курортного, спортивного, туристсько-екскурсійного та іншого рекреаційного розвитку.

1. Борисенко Г. О. Вплив податкового законодавства на інвестиційний клімат сфери туристичних послуг / Г. О. Борисенко // Право і безпека. - 2007. ? Т. 5. - № 4. - С. 99-102.

2. Борисенко Г. О. Правове регулювання податку на додану вартість туристичних послуг в Україні та за кордоном / Г. О. Борисенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2007. ? Т. 19 (58). - № 3. ? С.183-188.

3. Борисенко Г. О. Напрямки удосконалення правового механізму стягування податків від туристичних послуг в Україні / Г. О. Борисенко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. - 2007. ? Вип. 10. - С. 347-352.

4. Борисенко Г. О. Имидж Крыма на рынке международного курорта / Г. О. Борисенко // Проблемы и особенности влияния международной информации на экономические и общественно-политические процессы : материалы междунар. научно-практич. конф. руковод., ученых, специалистов и преподавателей; 25 мая 2007 г.: тезисы выступл. - Симферополь, 2007. ? С. 56-58.

5. Борисенко Г. О. Вплив податкового законодавства на інвестиційний клімат в туристичній галузі як одній із пріоритетних сфер розвитку економіки України / Г. О. Борисенко // Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие : матер. междунар. научно-практ. конф. ученых и специалистов, 25-26 апреля 2007 г.: тезисы сообщ. ? Симферополь: Таврия, 2007. - С. 88-89.

6. Борисенко Г. О. Сучасний стан туристичної галузі в Україні та проблеми інвестування туризму / Г. О. Борисенко // Проблемы формирования инновационных механизмов в современных условиях. Социально-экономическое развитие Крыма на основе кластеров : матер. научно-практ. конф.:тезисы выступл. - Симферополь: Минэконом АРК, 2007.? С. 137-138.