Правове регулювання охорони праці в умовах ринкової економіки - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Правове регулювання охорони праці в умовах ринкової економікиРоботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерства внутрішніх справ України. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Мельник Костянтин Юрійович, Харківський національний університет внутрішніх справ, провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ Захист відбудеться 25.04.2008 року о «15» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.Сьогодні в Україні створено доволі розгалужену нормативну базу в сфері охорони праці. Так, відносини в сфері охорони праці регламентують два комплексних закони: Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю України. Як відомо, кількість нормативно-правових актів, яку зафіксував Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, перевищила дві тисячі. Це, безумовно, є однією з причин того, що підприємства, особливо ті, що організували багатогалузеве виробництво, не виконують більшість з цих норм, правил та стандартів, бо розібратися в них зовсім не виявляється можливим. Вищезазначене актуалізує тематику даного дослідження, яке покликане допомогти удосконаленню законодавства у сфері охорони праці та сприяти вирішенню окремих теоретичних і практичних проблем інституту охорони праці. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці нових підходів та наданні аргументованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання відносин в сфері охорони праці в умовах ринкової економіки.«Місце і роль інституту охорони праці в системі трудового права України» досліджуються точки зору вчених на категорії «праця» та «охорона праці», аналізується статистика в сфері охорони праці, сформульоване власне визначення понять «охорона праці», «безпечні та здорові умови праці». До недоліків, що впливають на рівень виробничого травматизму в Україні, відносяться недостатня увага роботодавців до профілактичних заходів з попередження травматизму, забезпечення безпечних та здорових умов праці та зниження виробничих ризиків; зношення основних виробничих фондів; недостатній державний нагляд і контроль за дотриманням вимог з охорони праці; недоліки в навчанні фахівців з охорони праці. «Зміст права на охорону праці за законодавством України» досліджується зміст права людини на охорону праці, аналізуються точки зору вчених щодо співвіднесення категорій «права людини» і «права громадянина», визначається місце трудових прав у системі прав людини, розглядаються обовязки роботодавця в сфері охорони праці, досліджуються гарантії здійснення права на охорону праці, розглядаються принципи державної політики в сфері охорони праці. В підрозділі зазначається, що право на охорону праці охоплює право на безпечні та здорові умови праці та спеціальні права жінок, неповнолітніх, інвалідів та осіб, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці. «Сучасний стан правового регулювання охорони праці в Україні» досліджуються категорії «правове регулювання», «механізм правового регулювання», розглядаються стадії механізму правового регулювання, досліджуються види систематизації законодавства, аналізується система законодавства України з охорони праці.Охорона праці як інститут трудового права представлений сукупністю правових норм, що регулюють відносини по забезпеченню безпечних та здорових умов праці, а також спеціальних умов праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та осіб, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці. В той же час, для певних категорій громадян встановлено спеціальний правовий режим охорони праці. Це жінки, неповнолітні, інваліди та особи, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці. Під безпечними та здоровими умовами праці слід розуміти такі зовнішні умови, в яких перебуває працівник під час роботи, при яких йому не загрожує небезпека отримання травм або професійних захворювань. Існує необхідність у ратифікації таких конвенцій Міжнародної Організації Праці в сфері охорони праці: Конвенції про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах № 152, Конвенції про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище № 155, Конвенції про служби гігієни праці №161, Конвенції про безпеку та гігієну праці у будівництві №167, Конвенції про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві № 170.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Охорона праці як інститут трудового права представлений сукупністю правових норм, що регулюють відносини по забезпеченню безпечних та здорових умов праці, а також спеціальних умов праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та осіб, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці.

2. Право на охорону праці є складовим елементом трудових прав людини. Це право поширюється на всіх без виключення осіб, які працюють на підприємствах, установах, організаціях України. В той же час, для певних категорій громадян встановлено спеціальний правовий режим охорони праці. Це жінки, неповнолітні, інваліди та особи, які працюють на роботах зі шкідливими, важкими і небезпечними умовами праці.

3. Під безпечними та здоровими умовами праці слід розуміти такі зовнішні умови, в яких перебуває працівник під час роботи, при яких йому не загрожує небезпека отримання травм або професійних захворювань.

4. Існує необхідність у ратифікації таких конвенцій Міжнародної Організації Праці в сфері охорони праці: Конвенції про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах № 152, Конвенції про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище № 155, Конвенції про служби гігієни праці №161, Конвенції про безпеку та гігієну праці у будівництві №167, Конвенції про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві № 170.

5. З огляду на важливість питання охорони праці для суспільства та держави вважаємо за доцільне викласти п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України у наступній редакції: «основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці та її охорони, зайнятості, шлюбу, сімї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоровя; екологічної безпеки».

6. Доцільно в ході розробки нового Трудового кодексу України включити в нього після якісної переробки норми Закону України «Про охорону праці», який потім скасувати.

7. Існує необхідність у проведенні інкорпорації нормативного матеріалу в сфері охорони праці. За її результатами потрібно видати Офіційний збірник законодавства з охорони праці, в який увійдуть після якісної переробки всі підзаконні нормативно-правові акти в цій сфері.

8. Одним з найдійовіших засобів забезпечення додержання норм та стандартів в сфері охорони праці є державний нагляд і контроль та громадський контроль. Під контролем за додержанням законодавства про охорону праці слід розуміти діяльність уповноважених державних органів, профспілкових організацій та уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці по здійсненню аналізу стану справ щодо додержання норм і стандартів в сфері охорони праці та перевірці правильності, доцільності та ефективність використання усіх повноважень перевіряємого в цій сфері. Під наглядом за додержанням законодавства про охорону праці слід розуміти діяльність уповноважених державних органів стосовно організацій, що не перебувають у їх підпорядкуванні, яка полягає у здійсненні аналізу стану справ щодо додержання норм і стандартів у сфері охорони праці. трудовий законодавство охорона державний

1. Ізуїта П.О. Забезпечення здорових та безпечних умов праці як одна з юридичних гарантій субєктів трудових правовідносин // // Право і безпека. - 2006. - №4. - С.105 - 107.

2. Ізуїта П.О. Співвідношення понять нагляд та контроль у сфері охорони праці (теоретичний аспект) // .збірник наукових праць. Серія право, випуск 7, 2006, С.63-68.

3. Ізуїта П.О. Право на охорону праці як складова права на працю та одне з невідємних прав людини і громадянина // // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Харків, 2006. Вип.34. - С.222 - 230.