Правове регулювання обігу векселів у сфері господарювання - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ВЕКСЕЛІВ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯРобота виконана у Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор, Грудницька Світлана Миколаївна, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, завідувачка сектору сприяння розвитку економіко-правових досліджень (м. Бойчук Роман Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого МОН України, доцент кафедри господарського права (м. Захист відбудеться “11 ”вересня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м.Вексель, як один із фінансових інструментів, за своєю юридичною природою є особливим видом цінних паперів, який опосередковує цілу низку різноманітних відносин у сфері господарювання. На сьогодні законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - УВЗ), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів”, Закону “Про обіг векселів в Україні” та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України. виявити господарсько-правову природу векселя, удосконалити визначення поняття векселя, обґрунтувати пропозиції щодо визначення видів векселя на сучасному етапі; запропоновано спеціально оговорити в Законі “Про обіг векселів в Україні”, що у разі колізії норм УВЗ, Закону “Про обіг векселів в Україні” чи інших законів про цінні папери та законодавства про безготівкові розрахунки, переказ грошей, валютні операції тощо застосовуються норми законодавства про цінні папери (векселі); Удосконалено: періодизацію становлення та розвитку вексельних відносин та вексельного права з урахуванням відакцентованого змісту періодів: (1) період звичаєвого банкірського вексельного права (італійський період) - вексель використовувався як переказний кредитно-грошовий документ у відносинах за участі банкірів; (2) період одержавленого купецького вексельного права (французький період) - вексель став використовуватись у безпосередніх відносинах між купцями як обіговий розрахунковий документ, відбувається кодифікація звичаїв; (3) період промислового вексельного права, що розвивалось у рамках концепції дуалізму приватного права (німецький період) - додатково сформувалась практика використання векселя як цінного паперу, що є фондовим інструментом; правовий режим векселя визначається нормами вексельного права та субсидіарно нормами цивільного права; (4) період уніфікованого фінансово-промислового вексельного права (міжнародний період) - правовий режим векселя встановлено міжнародними документами, зокрема УВЗ, де кодифіковано дві практики використання векселя як розрахункового і як фондового інструменту; вексель використовується в умовах державного регулювання ринку цінних паперів; вексельне право набуває ознак підгалузі господарського права;Загальна характеристика правового регулювання обігу векселів складається з трьох підрозділів, в яких досліджено генезис вексельного права, становлення вексельного законодавства, особливості становлення вексельного законодавства у незалежній Україні, сучасний досвід правового регулювання обігу векселів у зарубіжних країнах. Спочатку вексель мав характер переказного кредитно-грошового документа, який містив доручення представнику у іншому місці або іншому банкіру про сплату певної суми грошей, пізніше став використовувались у кредитно-грошових відносинах між негоціантами і банкірами, а потім як розрахунковий документ у відносинах між негоціантами при посередництві банкірів. У другий період - або період купецького вексельного права (французький період) - вексель став використовуватися у відносинах між купцями без посередництва банкірів як знаряддя торговельного кредиту, вексельне право збагатилось інститутом індосаменту, а вексель набув обігового характеру та став активно використовуватися у розрахунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ