Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні: загальнотеоретичне дослідження - Автореферат

Харківський національний університет внутрішніх справ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент, Академік Української Академії Наук, Юлдашев Олексій Хашимович, Інститут права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Скакун Ольга Федорівна, Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри теорії та історії права (м. Захист відбудеться 13.04.2009 року о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.700.02 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: пр-т 50-річчя СРСР, 27, м.Реалізація проголошеного Конституцією України курсу на становлення України як демократичної та правової держави, а також виконання вимог «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» залежить від низки факторів, серед яких чільне місце посідає правове регулювання інтелектуальної власності як складової права власності. Загальнотеоретичний рівень (рівень загальної теорії права), що дає інтегровані уявлення про явища права і держави та визначає основні правові терміни і категорії, дасть змогу узагальнити стан правового регулювання інтелектуальної власності в Україні та запропонувати напрями оптимізації правової регламентації у цій сфері. Пошук нових підходів до розуміння інтелектуальної власності та правового регулювання відносин у цій сфері, як у межах, так і поза межами права власності, спричинив появу низки концепцій з патентного права, авторського права, але, не дав узагальнених теоретичних розробок щодо інтелектуальної власності та сутності її правового регулювання. Актуальним постає розроблення загальновизнаної науково-практичної моделі правового регулювання інтелектуальної власності, а також переосмислення і оновлення фундаментальних правових категорій (право, правове регулювання, реалізація права, правопорушення, відповідальність тощо), подолання суперечностей у вивченні питань, загальних для всіх обєктів права інтелектуальної власності, які негативно впливають на розвиток законодавства, покликаного стати надійною юридичною основою для врегулювання відповідних відносин. Порівняльно-правовий метод дав можливість виявити загальне й особливе у поняттях «виключні права», «власність» і «інтелектуальна власність»; простежити звязок між положеннями правових актів (національних, європейських, міжнародних) щодо охорони інтелектуальної власності; зясувати стан гармонізації національного законодавства з правом ЄС та хід і перспективи адаптації законодавства України до європейських стандартів у сфері інтелектуальної власності (Розділ 2., підрозділ 2.1.; Розділ 3., підрозділи 3.1. та 3.2.).«Історичний аналіз правового регулювання інтелектуальної власності» розглянуто історію правового регулювання інтелектуальної власності та проаналізовано витоки понятійного апарату, яким користується сучасне право інтелектуальної власності. «Загальнотеоретичний понятійно-категоріальний інструментарій дослідження інтелектуальної власності та основи правового регулювання відносин у цій сфері» містить чотири підрозділи, в яких досліджено категорію «інтелектуальна власність» у теоретико-правовій площині, основні теорії права інтелектуальної власності, розмежування матеріальних та процесуальних норм щодо інтелектуальної власності, а також основні види регулювання відносин у цій сфері. У підрозділі 2.1 «Інтелектуальна власність і суміжні з нею категорії у теоретико-правовому вимірі» на підставі аналізу впливу права на інтелектуальну власність дається визначення фундаментальних категорій права інтелектуальної власності, як «загальносоціальне право», «субєктивне право», «зміст субєктивного права», «здійснення субєктивного права», «обмеження здійснення субєктивного права», «використання прав», «використання обєктів права інтелектуальної власності», «розпорядження майновими правами». Дослідження загальносоціального права інтелектуальної власності є новим як для теорії права, так і для теорії права інтелектуальної власності, але передумовами появи цього поняття були філософські дослідження сутності інтелектуальної власності та загальнотеоретичне осмислення таких категорій: а) свобода творчості та її необхідність; б) соціальні фактори спонукання до реалізації свободи та її обмеження; в) справедливість стосовно інтересів творця (приватна сфера) та суспільства (публічна сфера). Що стосується змісту здійснення субєктивного права інтелектуальної власності, то ним є система дій особи - носія цих прав, спрямованих на використання обєкта права інтелектуальної власності, надання дозволу (ліцензії) на використання обєкта права інтелектуальної власності, перешкоджання та (або) заборону неправомірного використання обєкта права інтелектуальної власності, передання виключних майнових прав на обєкт права інтелектуальної власності.

Основний зміст дисертації