Правове регулювання індивідуальних трудових спорів - Автореферат

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерства внутрішніх справ України Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Прилипко Сергій Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри трудового права. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Іншин Микола Іванович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник науково-дослідної лабораторії з розробки законодавчих та інших нормативно-правових актів; Захист відбудеться «3» липня 2009 р. о «10» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.10 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Основними з них є: спірність багатьох теоретичних питань, що складають підґрунтя реформування трудового законодавства; існування в суспільстві певних соціальних та політичних протиріч, що відбиваються на законотворчому процесі; виникнення тіньового ринку праці й тіньових регуляторів трудових відносин, які не забезпечують працівникам захисту їх трудових прав і не дають юридичних гарантій; відсутність єдиного координаційного центру з проблем удосконалення правового регулювання трудових відносин, загального плану законопроектної роботи, чіткої уяви про завдання реформи, що призводить до безсистемного внесення змін і доповнень до законодавства, нерівномірності розвитку окремих інститутів, дублювання. Перед законодавством про працю нині стоїть складне завдання - зробити правове регламентування праці соціально-справедливим, таким, що адекватно відображає реалії громадського життя, одночасно зберегти соціальне призначення трудового права, максимально захистивши інтереси працівника як найбільш уразливого субєкта трудового права, сторони трудового договору. Примусове запровадження неповної зайнятості, надання відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням, невиплата допомоги в разі тимчасової непрацездатності, порушення строків розрахунку в разі звільнення; порушення порядку виплати заробітної плати, нарахування та перерахунку розмірів відшкодування втраченого заробітку, порушення норм трудового законодавства щодо укладення, зміни та припинення трудового договору, негативно впливають на соціально-трудові взаємовідносини між працівником і роботодавцем, спричиняють виникнення індивідуальних трудових спорів, що є свідченням суттєвих прогалин у законодавстві про працю. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі теоретичного осмислення проблем розгляду індивідуальних трудових спорів відповідно до провідних тенденцій розвитку трудового законодавства розробити нові підходи до вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні за сучасних умов ринкової економіки. індивідуальний трудовий спор економіка Системно-структурний метод, а також методи аналізу й синтезу використано для встановлення особливостей розгляду індивідуальних трудових спорів у комісії по трудових спорах та в судовому порядку, для визначення особливостей вирішення індивідуальних трудових спорів окремих категорій працівників, а також для визначення особливостей процедури звернення до Європейського суду з прав людини (підрозділи 2.1, 2.2); формально-юридичний метод використано при формулюванні нових правових норм і внесенні пропозицій з удосконалення чинного законодавства (1.2, 2.1, 2.2).На підставі аналізу норм чинного законодавства та поглядів науковців визначено, що індивідуальний трудовий спір - це розбіжність, що не вирішена добровільно, а розглядається компетентним органом, та виникла між роботодавцем і працівником у сфері трудових і повязаних з ними відносин з питань застосування законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших нормативних актів, а також трудових договорів. Індивідуальними трудовими спорами треба вважати всі спори про встановлення законами, підзаконними нормативними актами, колективними договорами й угодами умов праці, якщо питання про захист прав порушує працівник, а не трудовий колектив підприємства, установи, організації або їх структурного підрозділу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ