Реалізація медико-санітарного забезпечення засуджених у місцях позбавлення волі, його характеристика та значення. Організація лікувально-профілактичних установ, правила внутрішнього розпорядку. Обов’язки лікарів, медичного та санітарного персоналу.
При низкой оригинальности работы "Правове регулювання надання медичної допомоги у місцях позбавлення волі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки України Реферат з дисципліни Медичне право на тему: «Правове регулювання надання медичної допомоги у місцях позбавлення волі» Виконав: студент групи ЮП-12-01Порядок надання особам, позбавленим волі, медичної допомоги, організація і проведення санітарного нагляду, використання лікувальних і санітарно-профілактичних установ системи охорони здоровя і залучення до цього їх персоналу визначається Державним департаментом з питань виконання покарань разом з Міністерством охорони здоровя. У стаціонарах медико-санітарних частин перебувають на лікуванні, як правило, ті засуджені, які не потребують тривалого або спеціального лікарняного впливу. Консультація і лікування в таких випадках здійснюється в медико-санітарній частині за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медико-санітарної частини. Засуджені хворі на туберкульоз, які перебувають у виправно-трудових установах на правах лікувальних, за систематичні злісні порушення дисципліни і режиму лікування можуть переводитися в приміщення камерного типу на термін до шести місяців, де вони забезпечуються лікуванням, харчуванням і щоденною прогулянкою тривалістю до двох годин. Питання про припинення примусового лікування вирішується суддею районного (міського) суду за місцем знаходження виправно-трудової установи або медичного закладу, де засуджений перебуває на лікуванні за поданням адміністрації установи на підставі висновку лікарської комісії з участю прокурора, представника адміністрації ВТУ або медичного закладу, де перебуває засуджений, і, як правило, засудженого (неявка прокурора не впливає на рішення справи).
Список литературы
1. Коваленко В.М. Проблеми здоровя та оптимізації медичної допомоги населенню України[Текст] /В. М. Коваленко. - К., 2002. - 202 с.
2. Рішення щодо офіційного тлумачення ч.3 ст. 49 Конституції України (справа про безоплатну медичну допомогу): Рішення Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року № 10-рп/2002 // Урядовий курєр.
3. Рабінович П. М., Федик С. Є. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини) // Праці Львівської Лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження та реферати / Редкол.: П. Рабінович (гол. ред.) та ін. - Львів: Астрон, 2004. - Вип. 5. - 124 с.
4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 207 с.
5. Гладун З. С. Законодавство України про охорону здоровя: поняття, зміст, проблеми і перспективи // Законодавство України про охорону здоровя:Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. -С. 8-16.
6. Європейські вязничні правила 1987 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - №32. - Ст. 270.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
