Правове регулювання медичної діяльності - Реферат

Ефективність впливу різних соціальних норм на сферу охорони здоровя сприяє стабільному розвитку медичної складової держави із забезпечення прав і законних інтересів як пацієнтів, так і медиків, певною мірою зумовлює розвиток законотворчого процесу у сфері медичної діяльності. Розглядаючи загальну структуру медичної діяльності, необхідно розрізняти такі види соціальних норм, які регулюють численні суспільні відносини, що виникають у різних напрямах охорони здоровя, які ми називаємо медичними правовідносинами: - норми моралі; Для більш якісного розкриття особливостей правового регулювання медичної діяльності необхідно розглядати право в рамках загальної структури соціального регулювання сфери охорони здоровя. Розкриваючи взаємини права і медицини в широкому контексті, варто зазначити, що проблема правомірності штучного переривання вагітності (аборту), поряд із трансплантацією, психіатрією, генетикою, клонуванням, є свого роду барометром рівня правового забезпечення медичної діяльності. Важливим є положення, що розкриває суть проблем, які виникають при здійсненні аборту, які містяться у Декларації Осло про медичні аборти, прийнятої Всесвітньою Медичною Асамблеєю (1970): «Визначення ставлення до цього питання і правил його розвязання у даній державі або громаді лежить поза компетенцією медицини; лікарі повинні лише забезпечити захист своїм пацієнтам і відстояти власні права в суспільстві».Евтаназією є умисні дії чи бездіяльність медичних працівників, які здійснюються їх за наявності письмово оформленого клопотання пацієнта, який перебуває у стані, коли усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, з дотриманням законодавчо встановлених умов, з метою припинення його фізичних, психологічних і моральних страждань, у результаті яких реалізується право на гідну смерть. Необхідність вивчення правових проблем евтаназії у ракурсі медичного права обґрунтовується складною природою самої евтаназії, де тісно переплелись питання медицини і права. Старовойтова пропонує визначити «правову танатологію» як галузь правового знання, що вивчає питання визначення смерті, права на смерть, евтаназії, правового регулювання трансплантації органів і тканин людини й інших проблем, безпосередньо повязаних із соматичними правами людини. Підвищений інтерес до евтаназії пояснюється як прогресом медицини, що дозволяє тривалий час боротись за життя людини, так і пріоритетним правом людини на життя, під яким розуміють свободу вибору, у тому числі й щодо продовження життя. 45 («Заборона евтаназії») передбачено, що медичному персоналу забороняється здійснювати евтаназію, тобто задоволення прохання хворого про прискорення його смерті будь-якими діями чи засобами, у тому числі припиненням штучних заходів з підтримання життя.Психіатричний огляд - це вид психіатричної допомоги, що проводиться з метою зясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобовязаний відрекомендуватись особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду. Дані психіатричного огляду з висновком про етап психічного здоровя особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо неповнолітнього віком до 16 років - на прохання або за згодою його батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. Необхідно памятати, що лікар-психіатр зобовязаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоровя, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги.Для такої категорії осіб репродуктивні технології здатні стати рятувальним колом, який дозволить відчути радість материнства (батьківства). Реалізації державної політики у сфері охорони репродуктивного здоровя та планування сімї в умовах політичних і соціально-економічних перетворень також сприяють укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України. Окрім цього розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 р.

Зміст

Вступ

1. Штучне переривання вагітності (аборт)

2. Евтаназія та її види. Декларація стосовно евтаназії в 1987 р. Заборона евтаназії в Україні

3. Види і порядок надання психіатричної допомоги

4. Проблеми штучного запліднення і сурогатного материнства

5. Актуальні етико-правові питання клонування

Висновок

Список використаних джерел