Правове регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності - Автореферат

Національна академія наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукОдеської національної юридичної академії МОН України (м. Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Саніахметова Ніна Олексіївна, Одеська національна юридична академія МОН України, завідуюча кафедрою підприємницького та комерційного права (м. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Замойський Ігор Євгенович, Донецький університет економіки та права,професор кафедри державно-правових дисциплін (м. Захист відбудеться “28 ”лютого 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м.Проведення економічної реформи в Україні обєктивно вимагає посилення ролі законів у правовому регулюванні господарської діяльності, у тому числі ефективного правового регулювання ліцензування. Ліцензування регулюють Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р., Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. Так, в жодному з чинних нормативно-правових актів не наведено визначення окремих понять у сфері ліцензування, не вироблені критерії віднесення того або іншого виду діяльності до числа тих, що підлягають ліцензуванню, не встановлена процедура визнання виду діяльності такою, що підлягає ліцензуванню тощо. Наукова новизна результатів дослідження, спрямована на удосконалення правових засад ліцензування, полягає в теоретичних положеннях, висновках і пропозиціях, головними з яких є наступні: вперше: представлено ліцензування певних видів господарської діяльності як багатоаспектне поняття: елемент легітимації субєктів господарської діяльності; умова здійснення певних видів господарської діяльності; підстава виникнення права здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; елемент механізму реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність; засіб державного регулювання господарської діяльності; критерії віднесення видів діяльності до таких, що підлягають ліцензуванню, з урахуванням потенційної шкідливості здійснення діяльності та можливості альтернативи ліцензування у вигляді інших методів регулювання цієї діяльності, а саме визначивши у Законі, що підлягає ліцензуванню діяльність, здійснення якої може завдати шкоди правам, законним інтересам, моральності і здоровю громадян, обороні країни і безпеці держави, навколишньому природному середовищу та регулювання якої не може здійснюватись іншими методами, крім як ліцензуванням;Обгрунтовано, що ліцензійні правовідносини - це урегульовані нормами права організаційно-господарські відносини, що виникають у процесі ліцензування певних видів господарської діяльності між субєктами господарювання, з одного боку, та органами ліцензування, з іншого боку, та існують з моменту одержання субєктом господарювання ліцензії до припинення її дії. ліцензування господарський державний Правові засади ліцензування певних видів господарської діяльності складається з трьох підрозділів, в яких надано загальну характеристику законодавства України про ліцензування, видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також досліджено принципи державної політики у сфері ліцензування та правовий статус органів, що здійснюють реалізацію такої політики. Аргументовано, що правовий інститут ліцензування певних видів господарської діяльності є одночасно частиною комплексного правового утворення - ліцензійного права, бо норми щодо вказаного ліцензування є лише частиною норм щодо ліцензування в цілому, оскільки останнє охоплює також ліцензування у сфері природокористування, ліцензування у сфері інтелектуальної власності та інші види ліцензування, що істотно відрізняються від ліцензування певних видів господарської діяльності. Зазначено доцільність доповнити ст.1 Закону визначенням поняття „вид діяльності, що підлягає ліцензуванню” - це діяльність, на здійснення якої в межах території України необхідне одержання ліцензії відповідно до цього Закону. Проаналізована точка зору, згідно з якою у виникненні, зміні і припиненні ліцензійних суспільних відносин виділяються наступні стадії: 1) превентивна стадія - полягає у державній реєстрації здобувача ліцензії та його наступних діях до одержання статусу ліцензіата, а саме: звернення здобувача до органу ліцензування, розгляд його заяви про видачу ліцензії; 2) стадія ліцензування - сукупність наступних дій ліцензіата, зокрема, реалізація прав та обовязків, наданих ліцензією, переоформлення документів, що підтверджують наявність ліцензії.

Основний зміст дисертації