Правове регулювання фінансування державних цільових програм - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Пивовар Юрій Ігорович, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри конституційного і адміністративного права Навчально-наукового Юридичного інституту Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Дмитренко Емілія Станіславівна, Науково-дослідний інститут Національної академії прокуратури України, головний науковий співробітник відділу досліджень проблем злочинності у сфері службової діяльності та корупції; Захист відбудеться «28» січня 2016 р. о «10.00» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м.Роки економічних перетворень, зумовлених зміною соціально-політичних орієнтирів держави, стали для України періодом інтенсивного пошуку оптимальних методів використання й реалізації такого інструменту розвязання загальнодержавних проблем у різних сферах суспільного життя, як державні цільові програми. Серед науковців, які сформували наукове підґрунтя або зробили певний внесок у розвязання фінансово-правових проблем фінансування державних цільових програм, слід назвати: Є. О. Так, за допомогою методів індукції та дедукції здійснено узагальнення й виокремлення суттєвих ознак таких правових явищ, як: «державна цільова програма», «фінансування державних цільових програм», «юридична відповідальність в сфері фінансування державних цільових програм» (підрозділи 1.1, 1.3, 3.2); логіко-семантичного методу - уточнено й розвинуто понятійний апарат предмета дослідження, виявлено взаємозвязок суміжних категорій «фінансове забезпечення», «фінансова діяльність», «фінансування» (підрозділ 1.3). Структурно-логічний метод дав змогу встановити елементний склад правового регулювання фінансування державних цільових програм, структуру його механізму (підрозділи 2.1, 2.3); структурний аналіз фінансових правовідносин у сфері фінансування державних цільових програм дозволив визначити динамічну й статичну сторони їх субєктного складу (підрозділ 2.3). удосконалено: - дефініції понять «державна цільова програма», «фінансування державних цільових програм», «фінансові правовідносини в сфері фінансування державних цільових програм», а також юридичної відповідальності в досліджуваній сфері.У підрозділі 1.1 «Правова природа державних цільових програм» комплексно досліджено поняття державних цільових програм, встановлено їх правову сутність, визначено властивості та види. Підрозділ 1.2 «Процес функціонування державних цільових програм і місце й роль у ньому фінансів» присвячено аналізу основних стадій формування та реалізації державних цільових програм, зясуванню їх детермінантів. З метою унормування строкових меж стадії розроблення та затвердження базових (концептуальних) положень державної цільової програми, автор уважає доцільним нормативно регламентувати спеціальний порядок ініціювання розроблення проектної документації державних цільових програм, в якому передбачити положення, що ініціатива про необхідність розроблення конкретної програми має бути схвалена відповідним рішенням уповноваженого органу (наприклад, рішенням колегії міністерства, наказом, розпорядженням зі створенням відповідної робочої групи та ін.). У підрозділі 2.1 «Поняття, предмет та обєкт правового регулювання фінансування державних цільових програм» ґрунтуючись на позитивіській теорії права та новітній концепції фінансового права, досліджено поняття, предмет і обєкт правового регулювання фінансування державних цільових програм. Публічний інтерес, що становить обєкт правового регулювання фінансування державних цільових програм, пропонується розуміти як сукупність фінансових поточних та перспективних цілей і завдань щодо виділення коштів, своєчасність та достатність реалізації яких визначає ступінь готовності до виконання державних цільових програм на певному етапі їх функціонування, потребує правового закріплення і використання фінансових (у тому числі бюджетних) повноважень державних замовників, виконавців державних цільових програм та інших учасників процесу функціонування державних цільових програм.У дисертації наведено теоретично-правове узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності й особливостей правового регулювання фінансування державних цільових програм і формулюванні на цій основі науково обґрунтованих теоретично-прикладних пропозицій щодо вдосконалення такого регулювання й підвищення ефективності його реалізації, що має якісно вплинути на забезпеченість фінансовими ресурсами чинних і майбутніх державних цільових програм та кількісно відобразитися на загальному числі таких програм у процесі державного програмування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ