Правове регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ в Україні (цивільно-правовий аспект) - Автореферат

Правове регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ в Україні (цивільно-правовий аспект)Робота виконана на кафедрі права інтелектуальної власності та корпоративного права Одеської національної юридичної академії. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор ХАРИТОНОВА Олена Іванівна, Одеська національна юридична академія, завідуюча кафедрою права інтелектуальної власності та корпоративного права Захист відбудеться 12 червня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.Місце договору поставки в системі договірного права, яке обумовлює особливості його укладання та виконання, залежить від багатьох чинників (економічних, ринкових, правових). Особливості договору поставки, які відрізняли його від купівлі-продажу, полягали, по-перше, в субєктному складі - договір укладався між субєктами господарювання, які були засновані лише на державній формі власності, та, по-друге, в домінуванні планового характеру укладання та виконання договорів. З переходом до ринкової економіки, відбулися зміни в правовому регулюванні договорів поставки, повязані з появою субєктів господарювання, заснованих на приватній формі власності, зменшенням планових основ укладання договорів. Колізії в регулюванні договірних відносин поставки між Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України на практиці призводять до їх неоднозначного трактування сторонами та органами державної влади, внаслідок чого порушуються права та інтереси субєктів господарювання. Зміна законодавчого підходу до визначення місця договору поставки в системі договірного права України обумовлює актуальність проведення комплексного дослідження, спрямованого на визначення сутності та характеристик договору поставки в сучасних умовах ринкових реформ.У першому розділі «Договір поставки в системі договірного права України», який складається з трьох підрозділів, розглянуто загальну характеристику договорів поставки, визначено їх співвідношення із суміжними договорами. Неузгодженість норм Господарського кодексу України з нормами Цивільного кодексу України призводить до неоднозначного їх трактування сторонами при укладанні та виконанні договорів поставки, що підтверджується правозастосовчою практикою та обумовлює необхідність розмежування сфери регулювання договірних відносин з поставки між кодифікованими актами. Ознаки, за якими договір поставки відрізняється від купівлі продажу, можуть бути поділені на дві категорії: основні, це ті ознаки, які властиві саме договору поставки: по-перше, це субєктний склад, по-друге, це мета придбання майна, по-третє, тривалість відносин, що може передбачати здійснення декількох поставок товарів в межах одного договору; Щодо розмежування договорів поставки та підряду, основними критеріями слід визнати безпосередньо предмет договорів, а саме: для підряду - це власне здійснення певних дій, повязаних з виготовленням продукції, для поставки - безпосередньо товар, який передається за договором. У другому розділі «Укладання, виконання та припинення договорів поставки», який складається з трьох підрозділів, визначається зміст договору поставки, загальні умови укладання, виконання та припинення договорів поставки.У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ в Україні, основними з яких є такі: 1. Правове регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ це діяльність, спрямована на упорядкування, розвиток та охорону цивільних правовідносин, які виникають з поставки, на засадах поєднання державного нормативно-організаційного впливу та свободи вибору дій сторін договору Враховуючи коло субєктів, які можуть укладати договір поставки, пропонується визначення договору поставки, закріплене в Цивільному кодексі України, викласти в наступній редакції: «Договір поставки - це договір, за яким постачальник (юридична особа, фізична особа - субєкт підприємницької діяльності), зобовязується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим (сімейним, домашнім) або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти і сплатити за них певну грошову суму». В сучасних умовах ринкових перетворень однією з основних ознак договору поставки поряд з субєктним складом (сторони - юридичні особи та фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності), метою придбання товарів (не для особистого споживання), слід виокремити саме тривалість відносин, що може передбачати здійснення декількох поставок товарів в межах одного договору, що спрямовано на забезпечення довготривалих стабільних звязків між учасниками ринкових відносин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ в Україні, основними з яких є такі: 1. Правове регулювання договорів поставки в умовах ринкових реформ це діяльність, спрямована на упорядкування, розвиток та охорону цивільних правовідносин, які виникають з поставки, на засадах поєднання державного нормативно-організаційного впливу та свободи вибору дій сторін договору

2. Враховуючи коло субєктів, які можуть укладати договір поставки, пропонується визначення договору поставки, закріплене в Цивільному кодексі України, викласти в наступній редакції: «Договір поставки - це договір, за яким постачальник (юридична особа, фізична особа - субєкт підприємницької діяльності), зобовязується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим (сімейним, домашнім) або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти і сплатити за них певну грошову суму».

3. В сучасних умовах ринкових перетворень однією з основних ознак договору поставки поряд з субєктним складом (сторони - юридичні особи та фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності), метою придбання товарів (не для особистого споживання), слід виокремити саме тривалість відносин, що може передбачати здійснення декількох поставок товарів в межах одного договору, що спрямовано на забезпечення довготривалих стабільних звязків між учасниками ринкових відносин.

4. З метою уникнення колізій між Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України в сфері регулювання договірних відносин обґрунтовується доцільність закріплення загальних засад укладання, виконання та припинення договорів, у тому числі й договорів поставки, в Цивільному кодексі України.

5. Враховуючи міжнародну практику та звичаєву природу Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» слід передбачити в Господарському кодексі України право, а не обовязок сторін на їх використання при укладанні та виконанні договору поставки, у звязку з чим пропонується викласти ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України в наступній редакції: «умови договорів поставки можуть викладатися сторонами відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс».

6. Наявність колізій між нормативно-правовими актами, неповне нормативне регулювання окремих питань договірного права, наявність різних підходів до вирішення однакової категорії судових спорів, обумовлює важливість прийняття вищими судовими інстанціями рекомендаційних розяснень з питань застосування законодавства при вирішенні справ та розяснення застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики та їх застосування, які слід розглядати як важливе джерело регулювання відносин, що виникають з договору поставки.

7. Встановлення шестимісячного строку для предявлення позову у звязку з неякісною продукцією (ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України), обмежує права покупців та не сприяє здійсненню ефективного захисту їх прав та інтересів, у звязку з чим необхідно привести норми Господарського кодексу України у відповідність до норм Цивільного кодексу України та передбачити строк для подання позову в один рік.

8. Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобовязання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобовязання чи строків порушення зобовязання сторонами. Закріплення такого положення щодо збитків не є обґрунтованим, адже при такому формулюванні збитки фактично набувають ознак неустойки (штрафу або пені). Крім того, специфіка збитків полягає в тому, що заздалегідь складно чітко передбачити їх розмір, у звязку з тим, що він обумовлюється багатьма обєктивними чинниками, які сторони в повному обсязі не можуть передбачити.

1. Турчак І.О. Субєкти та структура договірних звязків за договором поставки /І.О. Турчак //Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. праць. - Івано-Франківськ : «Плай», 2002. - Вип. Х. - С. 90 - 94.

2. Турчак І.О. Основні аспекти виконання договору поставки /І.О. Турчак //Наше право. - 2003. - № 3. - С. 74 - 79.

3. Турчак І.О. Поняття та сутність договору поставки /І.О. Турчак //Держава і право: Зб. наук. праць. - Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2003. - Вип. 20. - С. 293 - 298.

4. Турчак І.О. Відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання договору поставки /І.О. Турчак //Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 4. - С. 149-150.

5. Турчак І.О. Поняття кількості та якості як істотних умов договору поставки /І.О. Турчак //Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Регіональна міжвузівська конференція молодих вчених та аспірантів, 22 квітня 2005 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 79 - 82.

6. Турчак І.О. Договір поставки: форма і порядок укладання /І.О. Турчак //Четверті Прибузькі юридичні читання: Міжнародна науково-практична конференція, 28-29 листопада 2008 р.: тези доп. - Миколаїв, 2008. - С. 212 - 214.

7. Турчак І.О. Використання правил Інкотермс при укладанні договорів поставки /І.О. Турчак //Сьомі осінні юридичні читання: Міжнародна наукова конференція, 28-29 листопада 2008 р.: тези доп. - м. Хмельницький, 2008. - С. 277 - 278.

8. Турчак І.О. Застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів при укладанні договорів поставки /І.О. Турчак //Життя І.В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів: Міжнародна наукова конференція, 13 грудня 2008 р.: тези доп. - м. Одеса, 2008. - С. 101 - 103.

9. Турчак І.О. Сторони договору поставки за Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України /О.І. Турчак //Юридичні особи публічного права як учасники цивільних правовідносин: Круглий стіл, 6 лютого 2009 р.: тези доп. - Ч. 2. - Дискурс молодих науковців та викладачів. - м. Ірпінь, 2009. - С. 48 - 50.