Договірні відносини в Європейському Союзі у сфері організації досліджень та трансферу технологій як сфери правового забезпечення інноваційної діяльності. Вимоги, умови, порядок укладення, функціональне призначення, що висуваються до договору консорціуму.
При низкой оригинальности работы "Правове регулювання договірних відносин, пов’язаних з організацією досліджень в ЄС", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Правове регулювання договірних відносин, повязаних з організацією досліджень в ЄСКрім того, автором приділено увагу порівнянню договору консорціуму за законодавством ЄС з договором про спільну діяльність за чинним законодавством України. Key words: research, innovation, joint operating agreement, the consortium agreement. Договір підписується між ЄС, представленим Комісією ЄС (далі - Комісія), з одного боку, та координатором проекту - з іншого, після чого свої підписи ставлять усі партнери, згодні з договором. Аналіз затвердженої типової форми Грантового договору [2] дозволяє встановити основні умови та питання, що узгоджуються у даному договорі, необхідному для виконання робіт та фінансування з боку ЄС. Важливою умовою Грантового договору, який має значення для використання та поширення результатів досліджень, є розробка Плану із впровадження технологій (зазначимо, що в Угоді між Україною та ЄС про наукове та технологічне співробітництво мова йде про аналогічний план, але з іншою назвою - План з розпорядження технологіями, підготовка якого є обов’язком учасників дослідницького проекту).Таким чином, договір консорціуму, незважаючи на термінологічну різницю у назвах, що використовуються у законодавстві України та ЄС, за змістом і функціональним напрямом є тотожним з договором про спільну діяльність без обєднання вкладів із включеним блоком питань щодо врегулювання майнових прав на результати досліджень із детальними принципами розподілу майнових прав учасників на результати досліджень з урахуванням внеску в їх створення, обовязків з отримання правової охорони винаходів тощо. Як бачимо, на прикладі реалізації даної форми діяльності без утворення юридичної особи у науково - технічних та дослідницьких проектах ЄС консорціум може приносити суттєвий та помітний ефект, коли стоїть завдання обєднання зусиль декількох учасників для визначеної мети. Форми договору про спільну діяльність чи договору консорціуму можуть укладатися не тільки для досягнення певної мети, але і можуть передбачати умови фінансування, розподілення фінансової винагороди, організаційні взаємовідносини між декількома учасниками для успішного виконання проекту.
Вывод
Таким чином, договір консорціуму, незважаючи на термінологічну різницю у назвах, що використовуються у законодавстві України та ЄС, за змістом і функціональним напрямом є тотожним з договором про спільну діяльність без обєднання вкладів із включеним блоком питань щодо врегулювання майнових прав на результати досліджень із детальними принципами розподілу майнових прав учасників на результати досліджень з урахуванням внеску в їх створення, обовязків з отримання правової охорони винаходів тощо.
Як бачимо, на прикладі реалізації даної форми діяльності без утворення юридичної особи у науково - технічних та дослідницьких проектах ЄС консорціум може приносити суттєвий та помітний ефект, коли стоїть завдання обєднання зусиль декількох учасників для визначеної мети. Форми договору про спільну діяльність чи договору консорціуму можуть укладатися не тільки для досягнення певної мети, але і можуть передбачати умови фінансування, розподілення фінансової винагороди, організаційні взаємовідносини між декількома учасниками для успішного виконання проекту. Незважаючи на термінологічну різницю у назвах, що використовуються у законодавстві України та ЄС, указані договори є практично тотожними за змістом та мають однакову функціональну спрямованість.
На нашу думку, даний вид договору вбачається за доцільне більш активно використовувати у національному законодавстві для організації і здійснення спільних дослідницьких проектів, фінансування науки та інноваційної діяльності між співвиконавцями проектів державних науково-технічних програм, якщо необхідно залучити декілька учасників для масштабних національних проектів.
Однак відсутність стабільної нормативної бази в даній сфері викликає низку проблем, що заважають залученню як системних інвесторів для розвитку промисловості в Україні, так і більш активному використанню дослідницького сектору із зарубіжними партнерами, покращенню регуляторного середовища та усуненню зайвих бюрократичних барєрів при здійсненні спільної діяльності. Численні законодавчі прогалини тлумачаться державними партнерами на свою користь, що спричинює повсюдне домінування останнього над приватним партнером усупереч фундаментальним принципам державно-приватного партнерства.
У зв’язку з цим вважаємо необхідними такі заходи: по-перше, слід розробити єдину державну політику щодо залучення приватного сектору економіки до спільної діяльності в галузі, в яких держава зазвичай виступає монополістом; по-друге, важливим є прийняття профільного закону, який би гармонійно поєднував інтереси всіх учасників та обмежував і без того дозвільну систему повноважень представників публічного сектору.
Урахування даних пропозицій дозволить розширити межі застосування інституту спільної діяльності та сприятиме нарощуванню інвестиційних та інноваційних потоків у стратегічних галузях економіки України.
Список литературы
1. Reference Documents [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec. europa. eu/research/participants/portal/ desktop/en/funding/reference_docs.html#h2020-mga-gga.
2. General mono-beneficiary model grant agreement for the horizon 2020 programme [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec. europa. eu/research/participants/data/ref/h2020/mga/gga/h2020-mga-gga-mono_ en. pdf.
3. Про правила участі підприємств, дослідницьких центрів та університетів в реалізації та розповсюдженні результатів досліджень Шостої рамкової програми Європейської Спільноти (2002-2006): Регламент (ЄС) № 2321/2002 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2002 р.
4. Community framework for state aid for research and development and innovation // Official Journal C 323, 30.12.2006. - Р.1.
5. Цивільний кодекс України: затв. Законом України від 16.01.2003 № 435-IV // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 11. - Ст.461.
6. Господарський кодекс України: затв. Законом України від 16.01.2003 № 436-IV // Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 18, 19-20, 21-22. - Ст.144.
7. Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном [Електронний ресурс]: затв. Постановою Каб. Міністрів України від 11 квіт. 2012 р. № 296. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/296-2012 - п.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы