Правове регулювання державного контролю у сфері фінансових послуг в Україні - Автореферат

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукҐрунтовно аналізуються поняття «послуга», «фінансова послуга», «державний контроль» тощо. Визначено поняття і види субєктів державного контролю у сфері фінансових послуг. Робота охоплює питання вдосконалення державного контролю у сфері фінансових послуг в Україні. Исследование посвящено комплексному анализу общетеоретических, а также практических вопросов, связанных с правовым регулированием государственного контроля в сфере финансовых услуг в Украине. Среди первоочередных действий государственной власти относительно реформирования государственного контроля в сфере финансовых услуг Украины обозначены такие: совершенствование нормативно-правового регулирования; внедрение мирового опыта и международных стандартов; установление четких правовых пределов влияния на политику и деятельность соответствующих контрольных органов; совершенствование методов и средств государственного контроля в сфере небанковских финансовых услуг; содействие в развитии альтернативных государственному форм контроля на рынке финансовых услуг.Органи, що здійснюють державний контроль у сфері фінансових послуг в Україні, нині утворюють цілісну систему. Чимало питань виникає у процесі здійснення контролю стосовно фінансових послуг; часто констатуються факти нецільового використання кредитних коштів, встановлення дискримінаційних умов надання фінансових послуг та непрозорих умов договорів щодо надання фінансових послуг, недобросовісної реклами надавачів фінансових послуг. Недослідженою залишаються проблеми спеціальної компетенції субєктів державного контролю у сфері фінансових послуг в Україні, а також поняття, правового статусу та правових основ взаємодії цих субєктів. У дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема, такі: системно-структурний - за його допомогою висвітлені основні правові та організаційні засади регулювання відносин, які виникають, змінюються та припиняються у процесі контролю в сфері фінансових послуг, ознаки і наслідки останнього (підрозділ 1.1, 1.2); порівняльно-правовий - застосовувався при досліджені законодавства та наукових праць, присвячених державному контролю в сфері фінансових послуг в зарубіжних країнах (підрозділ 1.4); формально-догматичний - використовувався для здійснення доктринального тлумачення відповідних правових норм і нормативно-правових термінів (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4); соціологічний та статистичний - було використано при зясуванні недоліків надання фінансових послуг, умов та причин їх усунення (підрозділ 1.2, 1.3). запропоновано такі стадії надання фінансових послуг: 1) визначення передумов існування фінансової послуги; 2) створення відповідного її правового регулювання; 3) планування фінансової послуги (визначається надавач і споживач з огляду на їх потреби); 4) надання (реалізація, здійснення) фінансової послуги; 5) контроль; 6) удосконалення процесу надання фінансових послуг;«Теоретико-правові основи державного контролю у сфері фінансових послуг» складається з чотирьох підрозділів, в яких розглядається поняття фінансової послуги, державного контролю у сфері фінансових послуг, загальні положення про субєктів державного контролю у вказаній сфері, а також специфіка зарубіжного досвіду правового регулювання державної контрольної діяльності у галузі фінансових послуг. У підрозділі 1.1 «Фінансові послуги в Україні: поняття, види, правове регулювання» досліджується правове регулювання послуг взагалі та фінансових зокрема. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», яка містить перелік фінансових послуг, а також розглядається спеціальне правове регулювання окремо взятих фінансових послуг, як-от: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобовязанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у вказаному Законі.

2. Основний зміст