Правове регулювання діяльності органів міліції Української Республіки у 1956-1985 роках - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Робота виконана в Інституті політології та права Національного педагогічного університету ім. Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Тимченко Анатолій Павлович, Інститут політології та права Національного педагогічного університету ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Шевченко Анатолій Євгенович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри конституційного та міжнародного права; Захист відбудеться 29.02.2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м.Держава здійснює через правоохоронні органи діяльність, яка є необхідною умовою функціонування механізму правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони прав людини і громадянина, самої держави від протиправних посягань. Органи внутрішніх справ (і їх складова - міліція) здійснюють правоохоронну та правозастосовну діяльність, що регулюється за допомогою права та сукупності юридично закріплених правових засобів. Виходячи з того, що невідємною складовою тематики державно-правових досліджень є історичний компонент, історія розбудови органів внутрішніх прав, їх становлення, розвиток та удосконалення організаційно-правових засад і правового регулювання діяльності становлять значний інтерес для сучасного державного будівництва, забезпечення спокою в суспільстві, його нормального функціонування. Історія підтверджує важливу роль міліції в захисті життя, здоровя, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства та держави і свідчить про неприпустимість, навіть під гаслом боротьби зі злочинністю, відхилень, порушення основних принципів - законності, гуманізму, гласності. визначено та доповнено негативні особливості правового регулювання діяльності міліції та його наслідків (спрямування основних зусиль держави, зокрема в особі її виконавчого органу - міліції, головним чином на охорону інтересів самої держави і стабілізацію правлячого режиму, намагання, певною мірою, перекласти захист прав і свобод громадян і забезпечення їх особистої безпеки на трудові колективи та громадськість; видання МВС СРСР і УРСР з власної ініціативи значної кількості актів, не передбачених чинними законами і суперечливих за змістом, які вели до порушення прав громадян; закріплення юридичних прав міліції у відомчій нормативній базі, що підміняла норми Конституції, законів; звуження сфери діяльності та скорочування на окремих етапах чисельності, приниження значення оперативно-розшукових засобів, форм і методів роботи органів міліції; сковування ініціативи й активності міліції у виконанні покладених на неї завдань через тотальне втручання в її діяльність партійних і радянських органів; різке зниження відповідальності працівників міліції при виконанні функціональних обовязків; збільшення чисельності апарату управління; бюрократизму, процентоманії та окозамилювання в оцінці результатів; послаблення участі населення в профілактиці злочинів; збільшення необґрунтованих відмов у порушенні кримінальних справ і прямого приховування злочинів; умовність прокурорського нагляду, повне відлучення адвокатури від слідчого процесу);Третій том видання вміщує нові документи і змістовні матеріали, що сприяють обєктивній оцінці суперечливого характеру правового регулювання діяльності міліції у 1956-1985 рр. У названих збірниках містяться важливі законодавчі та підзаконні акти, аналіз яких дозволив автору обєктивно розкрити правові засади функціонування міліції, визначити проблеми і перспективи її розвитку. Переважна їх більшість присвячена розробці проблем теорії державного управління й адміністративного права, натомість правове регулювання діяльності органів міліції УРСР, а саме: нормативна база, інституційні основи, принципи і функції, кадрове, наукове та матеріально-технічне забезпечення в них майже не висвітлено. У другому розділі “Нормативно-правові основи правоохоронної діяльності органів міліції” здійснено аналіз і визначено роль конституційних засад, законодавчих і підзаконних актів у правовому забезпеченні й утвердженні законності в діяльності органів міліції УРСР. Значне розширення в Основних Законах обсягу і змісту прав громадян поставило перед міліцією низку нових завдань: створення необхідних нормативно-правових, організаційно-кадрових і матеріально-технічних умов реалізації цих прав і свобод; підвищення рівня професійної підготовки і правової культури співробітників для вмілого та правильного застосування і тлумачення норм права, пропаганди чинного законодавства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ