Семантичний зміст терміну "правова ситуація", його співвідношення з поняттями "юридичної ситуації" та "правової реальності". Екзистенційний сенс та засади буття людини у правовій ситуації. Модуси буття та просторово-часова специфіка правової ситуації.
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ПРАВОВА СИТУАЦІЯ ЯК ОНТОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРАВОВОЇ РЕАЛЬНОСТІРобота виконана на кафедрі філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Максимов Сергій Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії Захист відбудеться „24” жовтня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Поширення юрисдикції судів на всі правовідносини (ст.124 Конституції України), призвело до того, що інтенсивність правового життя дедалі зростає: сучасний індивід опиняється у правових ситуаціях значно частіше, ніж у радянський період. Місце закону як універсального критерію для оцінки певних явищ та процесів заступає право, яке дозволяє осмислити не лише юридично значуще діяння чи подію, але й критично поглянути на той чи інший закон. Саме потребою у наповненні реальним змістом конституційного принципу верховенства права, необхідністю визначення способів та структури існування права і обумовлюється актуальність онтологічних аспектів права для сучасності. Таким чином, проблема буття права у правовій ситуації є нагальним питанням, яке потребує розробки та вирішення саме на даному етапі розвитку українського суспільства. Оскільки в правознавстві поняття “ситуації” вживається як самозрозуміле, залучення праць вказаних філософів допомагає звільнитися від цієї уявної очевидності та обґрунтувати саме філософсько-правовий підхід до ситуації.Перший розділ дисертації “Проблема правової ситуації та методологія її дослідження” присвячено осмисленню онтологічних засад правової реальності, обґрунтуванню вибору методології її дослідження, опису основних методів роботи. “Проблема правової ситуації в філософії права” розкривається етимологія термінів “право”, “закон”, “ситуація”, що дозволяє сформулювати семантичне визначення правової ситуації як простору спільного життя людей, який впорядковується на основі права та за допомогою закону, тим самим відрізняючись від хаотичного, невпорядкованого простору. Здійснено аналіз змісту законодавчих та підзаконних нормативних актів, в яких застосовано поняття “ситуації” і зроблено висновок, що в нормативно-правовому аспекті правова ситуація являє собою сукупність життєвих умов, які характеризуються порушенням (загрозою порушення) нормального порядку життєдіяльності людей, внаслідок чого виникає необхідність у впорядкуванні цих умов на основі права за допомогою закону. Також автор проводить дослідження взаємодії феноменів правової ситуації і правової реальності, ставиться проблема осмислення онтологічних засад правової реальності, яку пропонується вирішити шляхом дослідження правової ситуації як буттєвої основи права. Пізнавальна цінність вказаних методів полягає у можливості визначити за їх допомогою онтологічну структуру права і правової ситуації, здійснити безпосереднє розуміння і інтерпретацію смислу правових явищ, сенсу буття людини в правовій ситуації, а також смислу правової ситуації в цілому.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляються в осмисленні онтологічних засад правової реальності, яке здійснено у ході комплексного дослідження феномену правової ситуації. Семантично правова ситуація являє собою простір людського співіснування, який впорядковується на основі права за допомогою закону, тим самим якісно відрізняючись від хаотичного, невпорядкованого простору. У нормативному аспекті правова ситуація є сукупністю життєвих умов, які характеризуються порушенням (загрозою порушення) нормального порядку життєдіяльності людей, внаслідок чого виникає необхідність у впорядкуванні цих умов на основі права за допомогою закону. Правова ситуація - більш широке явище, яке окрім потребуючого вирішення юридичного конфлікту включає в себе будь-яку ситуацію (не обовязково конфліктну), що осмислюється на основі права, яке може не співпадати з нормами законодавства. Серед розмаїття варіантів осмислення правової ситуації в історії філософії права можливо виокремити дві основні тенденції, два базових підходи, які в межах дисертаційного дослідження дістали назви „ессенціального” та „екзистенціального”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляються в осмисленні онтологічних засад правової реальності, яке здійснено у ході комплексного дослідження феномену правової ситуації. Це в свою чергу зробило можливим визначити критерії тих випадків, коли є необхідним безпосереднє застосування права.
Головні наукові та практичні результати дослідження є такими: 1. Семантично правова ситуація являє собою простір людського співіснування, який впорядковується на основі права за допомогою закону, тим самим якісно відрізняючись від хаотичного, невпорядкованого простору.
2. У нормативному аспекті правова ситуація є сукупністю життєвих умов, які характеризуються порушенням (загрозою порушення) нормального порядку життєдіяльності людей, внаслідок чого виникає необхідність у впорядкуванні цих умов на основі права за допомогою закону.
3. Слід чітко розрізняти феномени „правової” та „юридичної” ситуацій. Юридична ситуація являє собою конфлікт, суперечку, яка вирішується в межах юридичних інститутів за допомогою норм позитивного законодавства. Мета такої ситуації - усунення соціальних протиріч. Правова ситуація - більш широке явище, яке окрім потребуючого вирішення юридичного конфлікту включає в себе будь-яку ситуацію (не обовязково конфліктну), що осмислюється на основі права, яке може не співпадати з нормами законодавства. Метою правової ситуації є не лише вирішення суперечки між учасниками суспільних відносин, але й осягнення особою власного правового статусу відносно інших людей, осмислення свого „співбуття з Іншими”.
4. Серед розмаїття варіантів осмислення правової ситуації в історії філософії права можливо виокремити дві основні тенденції, два базових підходи, які в межах дисертаційного дослідження дістали назви „ессенціального” та „екзистенціального”. Ессенціальний підхід спрямований на пошук сутності правової ситуації, яка завжди вже існує і яку потрібно лише віднайти. Ця сутність, на думку представників ессенціального підходу, полягає в інституційно-владних аспектах правової ситуації. Екзистенційна концепція, навпаки, сутність правової ситуації ставить в залежність від її існування. З „екзистенціальної” точки зору правова ситуація являє собою сукупність обставин, задля осмислення яких людина змушена звернутися до права. Роль правових інститутів при цьому є другорядною, оскільки вони не можуть замінити особистих зусиль людини, спрямованих на осмислення ситуації.
5. Правова ситуація є онтологічною засадою правової реальності. Правова реальність існує лише у конкретній ситуації, яка осмислюється її учасниками на основі права. Без такого онтологічного фундаменту правова реальність стає “Утопією” (грецьк. - “місце, якого ніде немає”), яка існує лише в межах свідомості, а не буття.
6. Феноменологія Е. Гусерля та фундаментально-онтологічна філософія М. Гайдеггера є тими адекватними методологічними засадами, які роблять можливими пошуки сутності правової ситуації, її онтологічного смислу, аналіз структури буття права та модусів існування людини у правовій ситуації.
7. Сутність правової ситуації полягає у невизначеності меж простору відносин „Я - Інші”, який потребує впорядкування на основі права за допомогою закону, і в якому бере участь „Третій”.
8. Феномен права у правовій ситуації має троїсту онтологічну структуру, яка виражає такі його буттєві риси як дієвість, істинність, спрямованість. “Дієвість” означає, що право існує лише тоді, коли воно діє. “Спрямованість” значить те, що право повсякчас існує як спрямоване на певний світ з метою його впорядкування. “Істинність” виражає те, що право завжди допомагає викрити істину правової ситуації - справедливу міру між вчинком та його правовими наслідками. Пошук цієї міри здійснюється філософами права (найбільш загальні та універсальні співвідношення між діянням та наслідками), теоретиками права (розробка юридичної техніки та засобів втілення справедливої міри в юридичних текстах), законодавцями (встановлення міри для конкретного суспільства), юристами-практиками - суддями, адвокатами, прокурорами (знаходження міри у конкретній ситуації).
9. Фундаментальними модусами буття людини у правовій ситуації є “буття-вільним”, “буття-справедливим”, “буття-відповідальним”. Дієвість права відкрито людині лише тоді, коли вона існує як вільна: в іншому випадку її вчинки не мають правового значення. Оскільки результатом діяння є можливі правові наслідки, на настання яких спрямоване право, вони відкриваються людині у бутті-відповідальною. Задля того, щоб визначити, яка саме міра повинна бути встановлена між діянням та санкцією або заохоченням, необхідно осмислити як діяння, так і правопорядок, можливості якого зберігає право. Таке осмислення не є самоціллю, а провадиться заради збереження можливостей людського співіснування. Це осмислення та збереження здійснюються людиною у модусі буття-справедливим.
10. Суддя, який дійшов висновку про несправедливість певного закону, виходячи з конституційного принципу верховенства права, неповинен застосовувати для розвязання справи цей закон. Під несправедливістю у даному разі слід розуміти такий стан речей, коли наслідки діяння, зазначені у законі, є явно невідповідними впливу цього діяння на правопорядок (наприклад, застарілий закон). В даному разі суддя мусить безпосередньо застосувати право, визначивши такі наслідки для скоєного діяння, які б дозволили відновити порушені умови людського співіснування, і (або) зміцнити правопорядок у цілому. Лише в такому випадку принцип верховенства права буде наповнений реальним змістом, а вимога ст. 8 Конституції України про пряму дію її норм - втілена у життя. Серед гарантій проти судових помилок та зловживань принципом верховенства права можна назвати право на оскарження судового рішення у суді вищої інстанції, або законодавче закріплення норми, відповідно до якої безпосереднє застосування суддею права є обовязковою підставою для перегляду такої справи Верховним Судом.
Список литературы
1. Стовба А.В. Правовое государство и правовая ситуация: от нормативного идеала к жизненному миру // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України: В 5 ч. - Луганськ: Академія МВС України. - 2004. - Ч.2. - С. 95-101.
5. Стовба А.В. Личный проект как движущая сила правовой ситуации // Проблема свободи в теоретичній і практичній філософії: Матеріали Х Харківських міжнародних сковородинівських читань. - В 2 т. - Т.2. - Х.: Екограф, 2003. - С. 101-103.
6. Стовба А.В. Правовой человек: модус бытия или социальная роль? // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності: Матеріали XV політологічних читань. - Х.: НЮАУ. - 2004. - С. 213-215.
7. Стовба А.В. Проблема правовой ситуации и особенности ее осмысления в философско-правовом аспекте // Основи духовного життя українського суспільства та розвиток особистості: Матеріали наукової конференції за підсумками виконання комплексної цільової програми. - Х.: НЮАУ. - 2004. - С. 36-39.
8. Stovba O. Law Situation as Origin of Laws Being // Law and Justice in a Global Society: Abstracts special workshops and working groups IVR 22nd World Congress. - Granada.: University of Granada, 2005. - P. 382.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
