Визначення понятійного апарату та змісту інституту цивільного процесуального представництва, історично-правові етапи його розвитку. Особливості правового регулювання даного інституту, його місце та значення у господарському та кримінальному процесах.
АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗахист відбудеться "30" травня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02017, м. Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню понятійного апарату та змісту інституту цивільного процесуального представництва. Окреслено особливості окремих видів процесуального представництва, з урахуванням значного збільшення кола осіб, які можуть виступати як процесуальний представник, а також напрямки розвитку інституту цивільного процесуального представництва, також уточнено підстави виникнення та особливості правового регулювання інституту цивільного процесуального представництва. Визначено місце та значення процесуального представництва у господарському та кримінальному процесах.У цьому контексті варто відзначити, що поза увагою положень цивільного процесуального законодавства залишилась низка питань щодо забезпечення трактування понятійного апарату цивільного процесуального представництва, підстав його виникнення, класифікації. Безумовно, позитивним є прийняття у 2005 році нового Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), в якому законодавець надав можливість громадянам якомога повніше реалізувати своє право на захист їх прав та законних інтересів, зокрема, й за допомогою цивільного процесуального представництва. Зважаючи на те, що дослідники не мають єдиних підходів до розуміння історико-правових підвалин поняття, формування та становлення цивільного процесуального представництва, його класифікації, підстав виникнення та способів реалізації, питання щодо правової природи процесуального представництва залишаються найбільш дискусійними у науці цивільного процесуального права. Таким чином, дослідження правової природи інституту цивільного процесуального представництва у цивільному процесі України сприятиме удосконаленню правового статусу учасників правовідносин, процесуального становища представника, визначенню специфіки існуючих правовідносин, удосконаленню способів реалізації процесуального представництва підчас здійснення судочинства у цивільному, господарському та кримінальному процесах. Виходячи із змісту та положень підходів до розуміння цивільного процесуального представництва, тенденцій його розвитку наведено та обґрунтовано найбільш прийнятні критерії класифікації процесуального представництва, а саме: специфічні підстави виникнення цивільного процесуального представництва; цивільно-процесуальний статус осіб - ініціаторів цивільного процесуального представництва; цивільно-процесуальний статус процесуальних представників; способи виникнення цивільного процесуального представництва.“Основні етапи становлення інститут процесуального представництва у радянській правовій доктрині” автором пропонується виділити три основні етапи розвитку інституту цивільного процесуального представництва: перший етап - 1924-1929 рр., що характеризується посиленням ролі держави у здійсненні цивільного судочинства, звуженням сфери застосування договірного представництва, посиленням ролі держави у забезпеченні представництва громадян в судах; другий етап - 1929-1963 рр., характеризується теоретико-правовим опрацюванням та законодавчим закріпленням інституту представництва в суді, а також удосконаленням судочинства в цивільних справах та забезпеченням якості роботи судових органів при збереженні значного впливу держави у цивільному судочинстві; третій етап - 1963-2005 рр., що характеризується прийняттям у 1963 році нового Цивільного процесуального кодексу УРСР, який розширив межі участі цивільного процесуального представника у цивільному процесі; чітко визначив його статус та повноваження; надав гарантії реалізації його прав. У другому розділі “Особливості інституту цивільного процесуального представництва на сучасному етапі” здійснено комплексний аналіз підстав виникнення цивільному процесуального представництва, сформульовано поняття цивільного процесуального представництва, визначені критерії та підстави класифікації, а також особливості реалізації цивільного процесуального представництва у кримінальному та господарському процесах. “Класифікація цивільного процесуального представництва” на підставі аналізу поняття цивільного процесуального представництва та способів його реалізації, визначаються підстави та критерії класифікації цивільного процесуального представництва. До основних критеріїв класифікації дисертантка пропонує віднести: специфічні підстави виникнення цивільного процесуального представництва; цивільний процесуальний статус осіб - ініціаторів цивільного процесуального представництва; особливості правового статусу процесуального представника; способи виникнення цивільного процесуального представництва.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
