Правова природа банківської таємниці - Реферат

У законодавстві передбачено право банків на збереження таємниці операцій, рахунків та вкладів своїх клієнтів і кореспондентів та визначено ті підстави, за якими інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, може бути розкрита банками (статті 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках і в порядку, встановлених законом про банки та банківську діяльність. Під банківською таємницею маються на увазі відомості, повязані з інформацією щодо діяльності та фінансового стану клієнта, які стали відомими банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами у наданні послуг банку і розголошення яких може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено перелік відомостей, які становлять банківську таємницю, зокрема це: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у НБУ;Адміністративними правопорушеннями у сфері інформаційних ресурсів слід визнавати посягання на врегульовані законами суспільні відносини, які виникають та існують при здійсненні інформаційної діяльності, а саме: при її одержанні, використанні, поширенні та зберіганні учасниками інформаційних правовідносин. Однією із гарантій реалізації конституційного права на звернення є встановлення адміністративної відповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян" (ч. Загальним обєктом зазначеного правопорушення є встановлений порядок державного управління; родовим обєктом - врегульовані законами "Про інформацію", "Про звернення громадян", іншими нормативними актами суспільні відносини, які виникають та існують при реалізації особами конституційного права на інформацію; безпосереднім обєктом є право громадян та юридичних осіб на інформацію, що передбачає можливість, зокрема, вільного одержання та використання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій (ст. За режимом доступу інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом. У свою чергу, інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну (тобто відомості, які перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов) і таємну (інформація, що містить відомості, які становлять державну або іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі).

Зміст

1. Правова природа банківської таємниці. Поняття та зміст банківської таємниці

2. Характеристика адміністративних правопорушень за проступки у сфері доступу до інформації

1. Правова природа банківської таємниці. Поняття та зміст банківської таємниці

1. ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення.

2. ДСТУ 1.3-93 Державна система стандартизації України. Порядок розроблення і побудови, викладення та оформлення технічних умов.

3. ДСТУ 1.4-93 Державна система стандартизації України. Стандарти підприємства. Основні положення.

4. ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів.

5. ДСТУ 1.6-97 Державна система стандартизації України. Порядок державної реєстрації галузевих стандартів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і спілок.

6. ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування.

7. ДСТУ 2462-94 Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення.

8. ДСТУ 3396 0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення. Затверджено наказом Держстандарту України від 11.10.96 р. № 423.

9. ДСТУ 3396.2-97 Захист інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення. Затверджено наказом Держстандарту України від

11.04.97 р. № 200.

10. ДСТУ 33961-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт. Затверджено наказом Держстандарту України від 19.12.96 р. № 511.

11. ДСТУ 3410-96 Система сертифікації УКРСЕГІРО. Основні положення.

12. ДСТУ 3412-96 Система сертифікації УКРСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації.

13. ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УКРСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції.

14. ДСТУ 3417-96 Система сертифікації УКРСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується.

15. ДСТУ 3419-96 Система сертифікації УКРСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення.

16. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. - № 36. - ст. 275.

17. Закон України "Про державну таємницю" у редакції Закону від 21.09.03, № 1079-ХІУ. - К., 2003.

18. Закон України "Про електронний цифровий підпис" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. - № 36. - ст. 276.

19. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 05.07.94, № 80/94-ВР. - К., 1994.

20. Закон України "Про інформацію" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. - № 48. - ст. 650.

21. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" // Відомості Верховної Ради України. - 2003 - № 20 - 21. - Ст. 190.

22. Закон України "Про науково-технічну інформацію" від 25.06.93, № 3322 - XII. - К., 2003

23. Закон України "Про національну програму інформатизації" від 04.02.10, № 74/98 ВР. - К., 1998.

24. Закон України "Про підприємства" від 27.03.91. З доповненнями від 16.12.13, № 3713-XII. Закони України, т. 1. - К., 1996.

Размещено на .ru