Напрямки правової політики держави у сфері забезпечення процесів концентрації капіталу. Аналіз доцільності застосування низки завдань господарсько-правової політики держави щодо процесів концентрації капіталу. Урахування досвіду Європейського Союзу.
При низкой оригинальности работы "Правова політика держави у сфері процесів концентрації капіталу: завдання та напрямки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРАВОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ПРОЦЕСІВ КОНЦЕНТРАЦІЇ КАПІТАЛУ: ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМКИВ статье определены и проанализированы направления правовой политики государства в сфере обеспечения процессов концентрации капитала. Держава має забезпечувати збалансованість різноманітних інтересів щодо концентрації капіталу шляхом створення нормативно-правової бази для визначення напрямів та методів реалізації таких процесів. Мета цієї статті - визначити та проаналізувати доцільність застосування низки завдань господарсько-правової політики держави щодо процесів концентрації капіталу. правовий політика концентрація капітал Отже, вважаємо, що засадничі аспекти державної політики у сфері концентрації капіталу доцільно розподілити на шість груп: 1. фактори, які необхідно враховувати під час формування сучасної правової політики у сфері концентрації капіталу; 2. завдання; 3. суспільно-економічна небезпека; 4. підхід до критеріїв; 5. процесуальні стадії відносин; 6. діяльність компетентних органів. Сьогодні для забезпечення господарсько-правого та економічного контролю за економічною концентрацією загалом та концентрацією капіталу зокрема створено систему державних органів, які здійснюють реалізацію державної політики та контролю сфері конкурентного та антимонопольного регулювання, а саме: Кабінет міністрів України (далі - КМУ) забезпечує розробку та здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, здійснює управління обєктами державної власності, визначає порядок визначення сум, які мають вноситися до бюджету підприємствами-монополістами; здійснює у сфері економічної конкуренції функції загальної координації, контролю та безпосереднього регулювання; Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) - державний орган зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, а одним з основних завдань є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією; Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (далі - міністерство) є центральним органом виконавчої влади, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного розвитку; Комісія з питань оцінки позитивних і негативних наслідків узгоджених дій, концентрації субєктів господарювання є тимчасовим діючим органом при міністерстві, утвореним із метою підготовки висновків щодо наслідків надання дозволу на концентрацію субєктів господарювання та прийняття вмотивованого рішення про надання КМУ концентрацію субєктів господарювання чи відмову в його наданні).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
