Законодавство зарубіжних країн щодо захисту знаків для товарів. Огляд міжнародних документів. Порушенням прав власника свідоцтва. Паризька конвенція, Мадридська угода. Подолання недоліків захисту знаків. Підстави у відмові в наданні правової охорони.
МІНІСТЕРСТВООСВІТИІНАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра СГП Курсова робота з дисципліни „Цивільне право” на тему: „Правова охорона знаків для товарів та послуг в Україні” Красноармійськ 2009 ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗАХИСТУ ЗНАКІВ ДЛЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ 1.1 Правовий захист знаків для товарів та послуг 1.2 Законодавство зарубіжних країн щодо захисту знаків для товарів та послуг 1.3 Огляд міжнародних документів захисту товарних знаків РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО ОХОРОНЯЄ ЗНАКИ ДЛЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ В УКРАЇНІ 2.1 Подолання недоліків захисту знаків для товарів та послуг 2.2 Позитивні моменти міжнародно-правового захисту знаків для товарів та послуг 2.3 Міжнародні документи та їх втілення у законодавстві України ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП В умовах ринкової економіки товарні знаки виконують багато функцій, спрямованих на певне правове забезпечення ефективності товарного ринку. Свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці. Скарга має надійти до Апеляційної ради протягом трьох місяців від дати одержання рішення Держпатенту України чи копій затребуваних матеріалів. Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. Рішення ж останнього може бути оскаржене у Федеральний Верховний суд. Вона здійснюється Федеральним інститутом промислової власності. Паризька конвенція зобов’язує держав-учасниць визнати національні режими. Україна приєдналася до Угоди у 2000 р. Проекти гармонізації правових систем у рамках Генеральної угоди з тарифів та торгівлі і Всесвітньої організації інтелектуальної власності. У рамках СНД прийняті такі угоди в сфері інтелектуальної власності: - Угода СНД про заходи щодо охорони промислової власності і створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності від 12 березня 1993 р.; - Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики від 23 грудня 1993 р.; - Угода про співробітництво щодо припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності від 6 березня 1998 р. Керуючись цими документами, було прийнято ще одну вагому Угоду про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень (ратифікована Законом України від 21 вересня 2000 р. із застереженнями) Вона покликана координувати спільні дій щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків і географічних зазначень, а також фактів застосування методів недобросовісної конкуренції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
