Правовідносини як різновид комунікації. Засоби, завдяки яким відбувається правова комунікація, зокрема правові знаки. Функціональне призначення правових знаків. Передача інформації від держави соціальним суб"єктам, а також між соціальними суб"єктами.
При низкой оригинальности работы "Правова комунікація як спосіб функціонування правових знаків", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Правова комунікація як спосіб функціонування правових знаківПостановка проблеми Сприймаючи правове мислення як спосіб відтворення правової реальності та правосвідомість як засіб творення правових знаків, наступним елементом вивчення психосеміотики правовідносин логічно має стати механізм реалізації цих знаків. Успенского та інших, розглядає право як діалог в діахронному (історичному) і синхронному вимірі, подаючи механізм відтворення права і розуміючи при цьому діалог, насамперед, онтологічно; робить висновки про діалогічність соціального буття Крім природності чи штучності виникнення, є й інші критерії поділу знаків на види: 1) структура - дає підстави розрізняти знаки складні (наприклад, погон на формі офіцера, що складається зі смуг, зірочок, нашивок) та прості (зірка з цього погона); 2) за-стосовуваність - ділить знаки на самостійні (загальновживані слова) і несамостійні (тер-міно-поняття); 3) сприйняття - виокремлює знаки залежно від способу їх відчуття (зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові); 4) час функціонування - розрізняє миттєві (жестикуляція регулювальника, сигнали світло-фору) й тривалі (грошові банкноти, писані норми та правила поведінки) та інше [див. Правова комунікація в першому випадку зосереджена в напрямі впливу суспільства на формування права (учасники комунікації - суспільство і правотворець); другий випадок пов‘язаний з діяльнісними характеристиками реалізації права (учасники комунікації обернено пропорційні - правотворець і суспільство); третій випадок демонструє різні вектори розуміння права: як монолог (наявний тільки адресант - правотворець), діалог (по суті це другий із розглянутих вище випадків), полілог (учасників комунікації безліч), внутрішнє мовлення (учасники комунікації реалізуються через правове мислення і правосвідомість), безсуб‘єктну або багатосуб‘єктну комунікацію (учасники комунікації - некон-кретизовані, різні комунікаційні спільноти). Цей аспект дає підстави вважати основою філософії правової комунікації семіотику (науку про знаки та знакові системи), герменевтику (науку про тлумачення) і біхевіоризм (науку про поведінку), що відтворюють, відповідно, форму, зміст і реалізацію правових знаків.У такому випадку право буде певним функціональним типом мовлення, а правова поведінка - рефлексивною дією у відповідь на сприйняте.
Вывод
Правова комунікація передбачає передачу та сприйняття (розуміння) знаків. У такому випадку право буде певним функціональним типом мовлення, а правова поведінка - рефлексивною дією у відповідь на сприйняте. Але не тільки між правом і соціальними суб‘єктами відбувається правова комунікація, вона радше реалізується між самими суб‘єктами правовідносин через посередництво права як системи правил поведінки (своєрідної соціальної гри).
Тож правова комунікація є засадничим принципом правової організації соціальних субєктів, що відбувається завдяки використанню певних знаків та знакових конструкцій, а правова поведінка при цьому виступає інструментальною предметною діяльністю, що опосередковується певними правилами.
Список литературы
1. Поляков А.В. Коммуникативная концепция права (генезис и теоретико-право-вое обоснование): дисс. на соискание науч. степени доктора юрид. наук в виде науч. до-клада: специальность 12.00.01 / Андрей Васильевич Поляков. - СПБ., 2002. - 94 с.
Наше право № 3, 2014 182
Бортняк А.Ф. - Правова комунікація як спосіб функціонування правових знаків
АНОТАЦІЯ
У контексті права здебільшого розглядають правовідносини як різновид комунікації. Автор поглибила такий підхід і запропонувала розглянути засоби, завдяки яким відбувається правова комунікація, зокрема правові знаки. Завдяки функціональному призначенню правових знаків можлива передача інформації від держави соціальним суб‘єктам (у формі правових норм), а також між самими соціальними суб‘єктами, які переводять комунікацію у предметну діяльність - правовідносини.
2. Честнов И.Л. Принцип диалога в со-временной теории права: Проблемы право-понимания: дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук: специальность 12.00.01 / Илья Львович Честнов. - СПБ., 2002. - 322 с.
3. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія / А. Єрмоленко. - К.: Лібра, 1999. - 488 с.
4. Бацевич Ф.С. Нариси з лінгвістичної прагматики: [монографія] / Ф.С. Бацевич. - Львів: ПАІС, 2010. - 336 с.
5. Токарська А.С. Правова комунікація в контексті посткласичного праворозумін-ня: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спеціальність 12.00.12 / Антоніна Семенівна Токарська. - К., 2008. - 38 с.
8. Крейдлин Г.Е. Семиотика, или Азбука общения: [учеб. пособие] / Г.Е. Крейдлин, М.А. Кронгауз. - М.: Флинта: Наука, 2009. - 5-е изд. - 240 с.
9. Иойрыш А. Правовые и этические проблемы клонирования человека / А. Иой-
SUMMARY
In the context of law is mainly examined by legal relationships as variety of communication. Author deepened such approach and suggested to consider facilities which legal communication is due to, in particular legal signs. Due to the functional setting of legal signs is possible an information transfer from the state to social subjects (in form legal norms), and also between social subjects, which translate communication in subject activity - legal relationships. риш // Государство и право. - 1998. - № 11. - С. 87-93.
10. Философия права Льва Петражиц-кого // Кодекс. Правовой научно-практический журнал. - 2000. - № 1. - С. 10-11.
11. Пустой знак // Энциклопедия современной эзотерики: [Элетронный ресурс]. - Режим доступа: http://filosofi-online.ru/ filosofskij-slovar/524-pustoj-znak.html
12. Лебедев М.В. Стабильность языкового значения / М.В. Лебедев; изд. 2-е. - М.: Изд-во ЛКИ, 2008. - 168 с.
13. Бронуэн М. Словарь семиотики / М. Бронуэн, Фелицитас Р. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. - 256 с.
14. Моррис Ч. Основания теории знаков / Ч. Моррис // Семиотика: Антология / Сост. Ю. С. Степанов; изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книаг, 2001. - 702 с. - С. 45-97.
15. Мережко А. Психологическая теория международного права (публичного и частого): [монографія] / А. Мережко. - Одесса: Фенікс, 2012. - 244 с.
16. Мережко А. Юридическая семиотика и юридическая герменевтика / А. Мережко // Государственная практика: Газета українських юристів: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.pravo.ua/article. php?id=10001433
183
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
