Правові засади запобігання відмиванню "брудних" доходів через здійснення операцій з готівкою - Реферат

Питання боротьби з "відмиванням" доходів, отриманих злочинним шляхом, протягом останнього десятиліття набуло особливої гостроти. За порівняно нетривалий час свого існування боротьба з "брудними" фінансами призвела до створення в окремих країнах злагоджених і досить ефективних національних організаційно-правових структур регулювання протидії легалізації (відмивання) злочинних доходів. Першочерговим завданням для України на цьому етапі є регулювання банківських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку та навпаки, оскільки, як показує практика, основною метою злочинців у процесі "відмивання" грошей є прагнення зберігати свої незаконні активи у найбільш ліквідній формі, тому на сучасному етапі саме готівка безперечно набуває широкого розповсюдження в схемах "відмивання" та "конвертації". На підставі аналізу юридичної літератури та сучасного законодавства необхідно дослідити правові засади запобігання відмиванню "брудних" доходів шляхом здійснення операцій з готівкою, схеми та типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, маючи на меті сприяти виявленню таких схем субєктами первинного фінансового моніторингу, державного фінансового моніторингу та спеціальними підрозділами правоохоронних органів.. Залежно від змісту окремих завдань дослідження обирались спеціальні наукові методи: системний - для встановлення місця фінансового моніторингу як засобу виявлення сумнівних операцій з готівкою (підрозділ 3.1); метод системно-структурного аналізу - для дослідження елементів готівкового обігу, первинного та державного фінансового моніторингу, (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2); логіко-семантичний метод - для розкриття сутності понять "розрахункова операція", "конвертаційний центр", "конвертація грошових коштів","фінансовий моніторинг", "оперативно-розшукова діяльність" та уточнення вже існуючих дефініцій (Розділи 1, 2, 3); формально-догматичний метод - для дослідження механізму правового регулювання здійснення фінансового моніторингу, його завдань та обробки фінансово-правового матеріалу (Розділ 2); порівняльно-правовий - для аналізу зарубіжного досвіду, вітчизняної практики здійснення фінансового моніторингу тощо (Розділи 1, 2, 3).У роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні механізму правового регулювання боротьби з відмиванням "брудних" доходів, зокрема, шляхом здійснення операцій з готівкою. Дослідивши правові засади готівкового обігу в Україні та його природу, а також правову природу розрахункових операцій визначено, що у сучасному світі відносини, що формують зміст грошового обігу, потребують адекватного юридичного оформлення, що виражається у визначенні їх правової природи та відповідному правовому регулюванні. Також визначено, що один із головних наукових інтересів у роботі становлять головним чином готівкові розрахунки за товари та послуги, які виступають одним із засобів легалізації (відмивання) злочинних доходів. Отже, нами визначено, що на сьогоднішній день великий відсоток готівкових розрахунків, у поєднанні з тенденцією в діяльності субєктів підприємницької діяльності до переходу на оподаткування за спрощеною системою, що надає можливість не використовувати реєстратори розрахункових операцій, призводить до реалізації товарів, надання послуг без ведення належного обліку розрахункових операцій. Автором пильно досліджено кожен етап, визначено, які механізми здійснення "конвертації" є найпривабливішими для злочинців, зокрема, етап розміщення грошових коштів може реалізовуватись шляхом депонування коштів в банках або розміщення активів в інших типах фінансових установ; на етапі розшарування коштів фактично відбувається трансформація злочинно набутих доходів в різноманітні активи та їх подальше розсіювання з метою маскування реальних джерел походження капіталів; а на заключному етапі інтеграції коштів відбувається надання легального вигляду злочинно набутим доходам.

У роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні механізму правового регулювання боротьби з відмиванням "брудних" доходів, зокрема, шляхом здійснення операцій з готівкою. Виходячи із завдань роботи, які були сформульовані ще у вступі, зроблено наступні висновки. Основні з них такі: 1. Дослідивши правові засади готівкового обігу в Україні та його природу, а також правову природу розрахункових операцій визначено, що у сучасному світі відносини, що формують зміст грошового обігу, потребують адекватного юридичного оформлення, що виражається у визначенні їх правової природи та відповідному правовому регулюванні. Немає одностайності щодо визначення понять грошового обігу та здійснення розрахункових операцій. Автором запропоновано підтримувати позицію Л. М. Ушакової, яка під грошовим обігом розуміє рух грошей при виконанні ними своїх функцій у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Також визначено, що немає одностайності думок і з приводу структури грошового обігу як важливого елемента визначення його специфічних властивостей. Так, деякі вчені під грошовим обігом розуміють процес безперервного руху грошей у готівковій і безготівковій формах, а деякі автори відносять до нього лише безготівкові розрахунки. Тому нами визначено, що розрахункові відносини складаються з двох рівноправних форм, і неможливо виокремити готівкові розрахунки з цієї системи.

2. Також визначено, що один із головних наукових інтересів у роботі становлять головним чином готівкові розрахунки за товари та послуги, які виступають одним із засобів легалізації (відмивання) злочинних доходів. Визначення досліджуваного напрямку обігу готівки дозволило окреслити коло питань щодо зясування особливостей природи та правового регулювання розрахункових операцій. Отже, нами визначено, що на сьогоднішній день великий відсоток готівкових розрахунків, у поєднанні з тенденцією в діяльності субєктів підприємницької діяльності до переходу на оподаткування за спрощеною системою, що надає можливість не використовувати реєстратори розрахункових операцій, призводить до реалізації товарів, надання послуг без ведення належного обліку розрахункових операцій. Це дозволяє СПД приховувати реальні доходи та, як наслідок, ухилятися від оподаткування і виводити доходи в "тінь", де вже безпосередньо здійснюються операції по злочинній "конвертації" вказаних коштів. Тому вважаємо доречним внесення змін у законодавство які б передбачали вдосконалення системи фінансового моніторингу та контролю за розрахунками, що їх здійснюють СПД, шляхом застосування ними засобів обліку розрахункових операцій, з обовязковою видачею розрахункового документа.

3. Досліджуючи явище протиправної "конвертації" коштів як засіб відмивання злочинних доходів, визначено, що схеми відмивання злочинних доходів з використанням готівки зазвичай є достатньо складними та заплутаними. Безготівкові кошти субєктів господарювання, які в кінцевому результаті переводяться в готівку, та готівка, яка конвертується у безготівкову форму, попередньо проходить декілька етапів. Визначено, що цими етапами (стадіями) є: розміщення, розшарування та інтеграція коштів. Автором пильно досліджено кожен етап, визначено, які механізми здійснення "конвертації" є найпривабливішими для злочинців, зокрема, етап розміщення грошових коштів може реалізовуватись шляхом депонування коштів в банках або розміщення активів в інших типах фінансових установ; на етапі розшарування коштів фактично відбувається трансформація злочинно набутих доходів в різноманітні активи та їх подальше розсіювання з метою маскування реальних джерел походження капіталів; а на заключному етапі інтеграції коштів відбувається надання легального вигляду злочинно набутим доходам. Визначено також, що етап розміщення крупних сум готівки є найбільш "слабкою" ланкою в процесі відмивання коштів, оскільки отримані гроші найлегше виявити саме на цьому етапі. Саме з цього часу вони можуть потрапити в поле зору правоохоронних органів та є максимально вразливими при перевірці їх походження.

4. На відміну від більшості розвинених країн, в Україні при легалізації брудних капіталів злочинці віддають перевагу зберіганню їх в найбільш ліквідній формі. У більшості схем відмивання з метою уникнення капітальних втрат в процесі легалізації, використовуються механізми переведення грошей з безготівкової форми в готівкову. На практиці схеми легалізації незаконно отриманих доходів часто використовуються в комплексі, являючи собою більш складні, заплутані багатоланцюгові операції.

5. Визначено, що українська система боротьби з відмиванням грошей, як власне і в усьому світі, у своїй основі має первинний контроль за трансакціями, які проводяться фінансовими посередниками. Відповідно, багато залежить від того, як субєкти первинного фінансового моніторингу виконують своє завдання. Як правило, субєкти первинного фінансового моніторингу не можуть виявити та прослідкувати всю схему легалізації, але можуть звернути увагу на деякі її елементи. Необхідно враховувати, що готівка може бути одержана субєктами з власних рахунків в установах банків у межах наявних на них коштів та на цілі, визначені у чеку, без подання обґрунтовуючих документів, розрахунків і пояснень. Тому постійний контроль за дотриманням правил ведення готівкових розрахунків дозволить зменшити неконтрольовані масштаби використання готівки підприємствами і організаціями, а отже, і обмежити роль готівкового обігу як засобу обслуговування руху тіньового капіталу, приховування доходів і ухилення від сплати податків до бюджету.

6. Також у роботі розглянуто не тільки основні принципи діяльності "конвертаційних центрів", а також механізми злочинної конвертації коштів, види "конвертаційних центрів" та співучасників, що залучаються до роботи в них. Розглядаючи це питання, зазначено, що на сучасному етапі розвитку української економіки до вказаних правопорушень в абсолютній більшості випадків причетні банківські установи. У роботі також наголошено, що найбільш поширеним на даний час злочином залишається протиправна конвертація грошових коштів, організаторами якої досить часто є безпосередньо керівники банківських установ. Можна стверджувати, що це своєрідні підпільні канали "переливу" грошових потоків із офіційного обороту в "тінь". В більшості випадків, конспіративно при банківських установах створюються так звані "конвертацій ні центри".

7. Визначено, що "конверти" поділяються на: загальні, які обслуговують різноманітні підприємства незалежно від форми власності; та корпоративні, які обслуговують окремі фінансово-промислові корпорації, групи і підприємства, які входять до їхніх структур. За структурою "конвертаційні центри" поділяють на "розгорнуті", які охоплюють повний цикл конвертації, і мають постійно існуючу розгалужену мережу фіктивних фірм, а також власні банки, або ж відповідні звязки із службовими особами банківських установ, що дозволяє тісно співпрацювати з ними, кілька офшорних фірм за кордоном для розміщення безготівкової іноземної валюти поза межами України; а також "цільові", які спеціально створюються для здійснення конкретних товарних операцій з метою укриття доходів від оподаткування та використовують досить незначну кількісні фіктивних фірм для обслуговування саме власних потреб.

8. Також наведена думка авторів, які поділяють "конверти" за формами на так званий "внутрішній" і "зовнішній" транзит. Визначено, що основну небезпеку становить те, що незаконна конвертація для фірм, наприклад, внутрішнього транзиту є основним засобом отримання прибутку. До структури "конверта" дуже часто задіяні корумповані звязки у правоохоронних органах та органах влади. Значну загрозу становить ще й те, що до такої злочинної діяльності залучаються освічені та кваліфіковані спеціалісти, метою роботи яких є маскування діяльності "конвертаційного центра" та "чорних" фірм, що значно ускладнює роботу правоохоронних органів, а також підвищує інтелектуальний рівень злочинності.

Таким чином, зупинення або обмеження діяльності з незаконного переведення коштів у готівку стає одним з першочергових завдань у боротьбі з кримінальною економікою, яке поряд з виявленням та блокуванням звязків злочинців з легальним сектором залишить організовані злочинні групи без фінансової підтримки.

9. Проаналізовано основні положення фінансового моніторингу як засобу виявлення сумнівних фінансових операцій, а також засобу боротьби зі злочинним "відмиванням" доходів. З аналізу положень законодавчих актів та практики, яка склалася в Україні, зроблено висновок, що основний тягар системи фінансового моніторингу покладено на банківську систему, оскільки організовуючи роботу і розробляючи зазначену внутрішньобанківську систему запобігання легалізації злочинних доходів, банківські установи мають усвідомлювати головну мету боротьби з відмиванням грошей - не тільки зупинити здійснювану клієнтом неправомірну операцію та притягти його до відповідальності у законодавчо визначеному порядку, а й відстежити весь ланцюжок процесу легалізації незаконно добутих коштів, викрити злочинців, конфіскувати їхні активи, звичайно за допомогою Державної служби фінансового моніторингу, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, а також таких підрозділів правоохоронних органів, як ДСБЕЗ та УБОЗ.

10. Узагальнюючи роботу, проведену у Розділі 3.1, надано власне визначення фінансового моніторингу як засобу виявлення сумнівних фінансових операцій: "фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюють спеціально уповноважені субєкти з питань фінансового моніторингу, з аналізу інформації щодо фінансових операцій субєктів господарювання, що надається субєктам первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації у законодавчо визначеному порядку, включаючи операції, сума яких дорівнює або перевищує 150 тисяч гривень, з метою запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Наголошено, що фінансовий моніторинг, є суттєвим профілактичним засобом щодо запобігання не тільки легалізації (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом, але й іншим фінансовим кримінальним правопорушенням.

11. У Розділі 3.2 розглянуто механізми протидії фінансовій злочинності, боротьби з легалізацією (відмиванням) злочинних доходів, основні організаційні заходи оперативно-розшукової та слідчої діяльності у вказаній сфері. Визначено, що з метою отримання інформації про ознаки кримінально-карних правопорушень організаційні заходи з розкриття фінансових злочинів умовно можна поділити на такі блоки, як: проведення економіко-правового аналізу діяльності фінансових установ, аналітичної та стратегічної розвідки, первинного моніторингу; документування злочинної діяльності з проведенням гласних і негласних оперативно-розшукових заходів і технічних засобів; першочергові заходи і слідчі дії при порушення кримінальної справи, закріплення та накопичення доказового матеріалу. Але ці блоки не можна розглядати окремо один від одного, ефективність оперативно-розшукової та слідчої діяльності залежить тільки від органічного їх поєднання.

12. Очевидно, що сучасний стан фінансової злочинності та інтелектуальний рівень злочинців у досліджуваній сфері дуже високий, тому протидіяти таким злочинам і брати участь у їх розкритті мають професійно підготовлені правоохоронці, які постійно повинні підвищувати рівень своєї майстерності, рівень свого інтелекту у вищих навчальних закладах, на спеціальних курсах, вивчати спеціальну літературу та рекомендації, вивчати позитивний досвід інших державних органів та оперативних підрозділів у сфері діяльності по виявленню та розкриттю фінансових злочинів, а також злочинів у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

13. Ознайомившись зі станом організації охорони праці у відділі ДСБЕЗ, провівши аудит, можна зробити висновок, що стан охорони праці можна вважати добре організованим і таким, що відповідає чинним нормам українського законодавства. Умови праці співробітника відділу ДСБЕЗ в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Але у звязку з тим, що більшу частину часу працівник займає сидячу позу і мало рухається, то пропонується ввести пятихвилинну виробничу гімнастику, яку необхідно проводити після кожних 60 хвилин сидячої роботи , і яка буде спрямована на покращення фізичного і морального стану, та самопочуття працівника.

Загалом, характеризуючи стан охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у відділі ДСБЕЗ, слід відзначити, що у відділі з урахуванням специфіки роботи, досить відповідально ставляться до її забезпечення. Безпосередні обовязки із забезпечення належної охорони праці співробітників відділу покладені на керівника ВДСБЕЗ СМУ УМВС України в Сумській області . У відділі за час його діяльності не зафіксовано нещасних випадків та випадків виробничого травматизму. Санітарно-гігієнічні, будівельні, пожежні норми неухильно дотримуються. Проте, на нашу думку, керівництву відділу слід звернути більшу увагу на забезпечення постійного контролю за дотриманням правил безпеки працівниками при роботі з оргтехнікою, сприяти встановленню короткочасних додаткових перерв під час роботи з компютерами, забезпечити додаткову вентиляцію та теплообмін в приміщенні.

Размещено на .ru