Правові засади державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації - Автореферат

Національна академія правових наук України Науково-дослідний інститут інформатики і праваЗахист відбудеться 21 лютого 2013 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.501.01 Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України за адресою: 01024, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України за адресою: 01032, м. Проаналізовано альтернативну форму регулювання суспільних відносин - саморегулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації. Запропоновано авторське визначення понять державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації, саморегулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації, аудіовізуального засобу масової інформації, власної інформаційної продукції аудіовізуального засобу масової інформації, телебачення, радіомовлення, субєкта телерадіомовної діяльності, власника телерадіоорганізації, юридичної відповідальності в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації. Визначено основні проблеми адміністративних методів державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації, запропоновано шляхи їх вирішення.Формування їх конституційно-правових засад, визначення на найвищому рівні завдань на перспективу побудови національного інформаційного суспільства, визначеної Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», належить засобам масової інформації (надалі - ЗМІ), і серед них - аудіовізуальним ЗМІ. За роки незалежності в нашій державі було чимало здійснено не тільки для забезпечення вільного обміну інформацією в суспільстві, а й закладено значне підґрунтя для державного регулювання інформаційними відносинами, що виникають в одній із найважливіших їх галузевих складових, повязаних з обігом масової інформації, функціонуванням ЗМІ, у тому числі аудіовізуальних. Загалом можна стверджувати про становлення і розвиток окремої підгалузі національного інформаційного права, спрямованої на врегулювання зазначених відносин, - законодавства про ЗМІ, «масмедіа» права чи, як інколи її називають, «медіа-право», «право ЗМІ», «право засобів масової комунікації» тощо. Зазначені й інші чинники актуалізують питання необхідності дослідження правових засад державного регулювання в даній галузі інформаційних відносин, інформаційної діяльності, комплексного пошуку шляхів їх удосконалення, що зумовило вибір теми даної роботи. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковій розробці комплексу теоретико-методологічних, організаційних і законодавчих засад державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ, обґрунтуванні шляхів та методів удосконалення їх діяльності, а також у розробці пропозицій і рекомендацій щодо розвитку інституції державного регулювання інформаційною сферою загалом та діяльності аудіовізуальних ЗМІ в умовах формування інформаційного суспільства в Україні, обґрунтуванні висновків і розроблення пропозицій задля пошуку шляхів їх вирішення, зокрема.Розділ 1 «Загальна характеристика державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації» складається із двох підрозділів, у яких окреслено основні етапи наукової думки із проблем державного регулювання в досліджуваній галузі. Основну увагу приділено основоположним категоріям досліджуваного явища: засобам масової інформації, аудіовізуальним засобам масової інформації, телебаченню, радіомовленню, власній інформаційній продукції аудіовізуального засобу масової інформації тощо. У підрозділі 1.2 «Сутність державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ» при визначенні змісту поняття «державне регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ» розглянуто співвідношення державного регулювання з державним управлінням й обґрунтовано доцільність практичного використання першої із зазначених категорій. Встановлено, що основними засобами (методами) державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ є адміністративні (реєстрація і ліцензування, контроль та нагляд, встановлення і застосування юридичної відповідальності) й економічні методи (запровадження антимонопольної політики тощо). Дисертантом запропоновано авторське розуміння законодавства України про аудіовізуальні ЗМІ як складової інформаційного законодавства, що містить множину нормативних актів, які регулюють порядок, умови та принципи здійснення діяльності в галузі аудіовізуальних ЗМІ, а також повноваження та функції органів державного регулювання та управління в зазначеній галузі та відповідальність учасників інформаційної діяльності за порушення норм законодавства про ЗМІ.У дисертаційному дослідженні одержано нове вирішення наукових завдань, що виявляються у проведенні комплексного аналізу правових засад державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ, внаслідок чого отримано самостійні висновки, сформульовано нові наукові положення та розроблено практичні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання цих відносин.

Основний зміст роботи