Правові засади державної інформаційної політики України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукПотребують осмислення тенденції кардинальної зміни і концептуально нового підходу до формування концепції державної інформаційної політики, конституційні положення якої мають бути легітимовані в однойменному нормативному акті - Концепції державної інформаційної політики. Метод системного аналізу уможливив зясування місця правових норм у системі реалізації державної інформаційної політики, встановлення ролі інформаційного законодавства України як правової основи державної інформаційної політики, аналіз положень сучасної теорії інформаційного права, а також наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених щодо понять «державна інформаційна політика», «державна політика у сфері інформаційної безпеки», «кібербезпекова політика», розкриття призначення нормативних актів в аспекті необхідності легітимації базових понять (пп. За допомогою дедуктивного та індуктивного методів визначено структурно-логічну схему дослідження (розділи 1-4), котра відображає шлях пізнання державної інформаційної політики як категорії інформаційно-правової науки від загального (державна інформаційна політика як обєкт інформаційно-правової науки) до особливого (державна інформаційна політика як категорія правової науки) і конкретного (державна інформаційна політика як адміністративно-правова категорія) (п. сформовано системну модель наукової рефлексії поняття державної інформаційної політики, що знаходить відображення в таких концептуальних підходах: 1) державна інформаційна політика розглядається як комплекс дій держави з одержання, використання, поширення та зберігання інформації; 2) державна інформаційна політика ототожнюється з державною політикою національної безпеки в інформаційній сфері; 3) державна інформаційна політика розглядається як система стратегічних завдань держави, основною метою яких виступає перехід до інформаційного суспільства, тобто фактично ДІП ототожнюється з напрямами розвитку інформаційного суспільства; 4) державна інформаційна політика обмежується напрямами політики інформаційної безпеки, поєднаними з напрямами розвитку інформаційного суспільства; відповідно до неопарадигми державної інформаційної політики розроблено й подано ієрархію нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері ДІП, через окреслення моделі даної ієрархічної системи, яка виглядає так: 1) Конституція України; Концепція державної інформаційної політики, затверджена законом - рівень концептуальних засад; 2) Національна стратегія інформаційної безпеки України, Національна стратегія розвитку електронного урядування в Україні, Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства, Національна стратегія розвитку широкополосного доступу в Україні, Національна стратегія розвитку ЗМІ, Національна стратегія захисту інформаційних прав і свобод людини - рівень національних стратегій; 3) акти Верховної Ради України: Закони України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про телекомунікації» тощо; 4) Укази та розпорядження Президента України: Указ Президента України від 24 березня 2012 р.У підрозділі 1.2 «Концепт державної інформаційної політики: методологічний плюралізм наукових підходів до розуміння» із застосуванням діалектичного підходу та аналізу науково-практичних публікацій: 1) запропоновано наукову аргументацію необхідності чіткого визначення поняття ДІП; 2) окреслено підходи до визначення поняття інформаційної політики; 3) подано модель наукових підходів до визначення поняття державної інформаційної політики. У звязку з цим у дисертації: 1) докладно досліджено сутність даної категорії; 2) через брак наукових розвідок, безпосередньо присвячених аналізові даного поняття, із використанням методології міждисциплінарного підходу, методології моделювання термінологічних систем, методів інтерполяції та екстраполяції, надано концептуальну модель наукових підходів до визначення аналізованого поняття; 3) визначено недоліки та позитиви кожного з модельованих відповідно до проголошених підходів понять; 4) здійснено формування тезаурусу відповідно до кожного з визначених підходів; 5) надано репрезентативне до кожного поданого підходу визначення поняття; 6) надано динамічні варіанти кореляції категорій через формування відповідних категорійно-понятійних рядів, де ключовою та системоутворювальною виступала категорія «державна інформаційна політика» у відповідній інтерпретації згідно з окресленим підходом; 7) за допомогою філософської методології вивчено взаємний вплив інформації та політики крізь призму діяльності держави, що дало змогу класифікувати тлумачення інформаційної політики та розмежувати їх за змістовним наповненням та формою втілення у реальність; 8) уперше проаналізовано державну інформаційну політику як комплексну, системну, поліструктурну та поліфункціональну правову категорію.

Основний зміст роботи