Правові та психологічні засади прокурорської діяльності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукРобота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий консультант: доктор психологічних наук, професор Барко Вадим Іванович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри загальної та соціальної психології. Захист відбудеться 14 квітня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м.Необхідність наукового дослідження психологічних і правових засад прокурорської діяльності обумовлюється практичними потребами системи органів прокуратури України, логікою розвитку юридичної психології як двоєдиної інтегральної науки та виокремлення її самостійного напрямку (підгалузі) - психології прокурорської діяльності. Суттєве значення для дослідження мали праці сучасних дослідників щодо напрямів інтеграції психології та юриспруденції (В. Л. спеціального дослідження потребують проблеми правового та психологічного забезпечення окремих напрямів прокурорської діяльності, зокрема: підтримання державного обвинувачення, представництва інтересів громадян та держави в суді; нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; нагляду за додержанням і застосуванням законів; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах; слідчої діяльності органів прокуратури. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано такі методи: системного аналізу - уможливив здійснити аналіз фундаментальних положень сучасної теорії прокурорської діяльності, юридичної психології, кримінального та цивільного процесу, основоположних законодавчих та нормативних актів України - Конституції України та законів України, а також наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з проблем правового та психологічного забезпечення правоохоронної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2, 4.1); формально-юридичний - для співставлення та визначення відповідності чинних нормативно-правових актів, що регулюють професійну діяльність органів прокуратури, реаліям сучасної правоохоронної діяльності (підрозділи 1.2, 3.1-3.3, 4.2, 4.3); порівняльно-правовий - для аналізу та порівняння національного та зарубіжного законодавства, що регламентує діяльність органів прокуратури (підрозділи 1.2, 3.1-3.3); аналіз документації - для вивчення та узагальнення архівних кримінальних справ, текстів обвинувальних промов та їх тез, індивідуальних психологічних характеристик прокурорських працівників, протоколів та постанов міжвідомчих координаційних нарад органів прокуратури (підрозділи 2.2, 3.2); експертних оцінок - для визначення найбільш типових конфліктних ситуацій у діяльності прокурорських працівників, оцінки психологічних властивостей, що оптимізують діяльність керівника органів прокуратури, а також виявлення психологічних якостей прокурора, що підвищують ефективність його діяльності в суді (підрозділи 2.1, 3.2, 4.3); анкетування (опитування) - для виявлення недоліків в організаційно-правовому забезпеченні професійної діяльності органів прокуратури, удосконалення системи професійної підготовки та психологічного опосередкування фахової діяльності (підрозділи 3.2, 4.2, 4.3, 4.4); бесіди - для зясування психологічних особливостей професійної діяльності та психологічних складових особистості прокурора-обвинувача, що сприяють чи перешкоджають його діяльності в суді (підрозділ 3.2); спостереження - для первинної діагностики особливостей невербальної комунікації прокурора в судовому процесі (підрозділ 3.2); статистичні - для узагальнення одержаних результатів (підрозділи 3.2, 4.1, 4.3, 4.4). Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані в результаті вивчення 200 одиниць індивідуальних психологічних характеристик прокурорських працівників (довідка від 27.10.2009 р.); дані, отримані при опитуванні (анкетуванні) 1384 прокурорських працівників, 224 студентів денної форми навчання магістратури НАПУ та 158 - заочної, 370 суддів (довідка від 02.11.2009 р.); дані візуального спостереження (протягом 2005-2010 рр.) за діяльністю державних обвинувачів (відвідано 87 судових засідань); дані, отримані в результаті вивчення 740 кримінальних справ (з них 370 - розслідувано слідчими ОВС України та 370 - органами прокуратури), розглянутих судами у різних регіонах України протягом 2005-2010 рр.; дані, отримані в результаті вивчення повних текстів та тез обвинувальних промов (370 матеріалів); дані, отримані за результатами застосування психодіагностичних методик (протягом 2006-2009 рр.) стосовно 1000 практичних працівників органів прокуратури (з них 418 слідчих, 380 помічників прокурорів, 202 прокурори) та 270 студентів магістратури НАПУ.

Основний зміст