Правові системи - Реферат

Зміст Вступ 1. Співвідношення понять система права, система законодавства, правова система 2. Історичні і правові джерела романо-германської правової системи 3. Заідеологізована (соціалістична) правова система Висновки Список використаної літератури Вступ Досліджуючи предмет права, ми бачимо, що це не єдиний, монолітний елемент, а ціла система правових норм, наділених своєрідними характеристиками й ознаками, тобто ми визначаємо системність і структурність права. Кожне політичне суспільство, кожна держава виробляє своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань і устремлінь. Різним політичним суспільствам, різним країнам і навіть різним історичним епохам належать різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, зі своїми особливими побудовами, виконанням і призначенням правових норм. Розходження між правом різних країн значно зменшуються, якщо виходити не зі змісту їхніх конкретних норм, а з більш постійних елементів, використовуваних для створення, тлумачення, оцінки норм. У загальній теорії права правова система - поняття, яке характеризує сукупність усіх правових явищ дійсності з точки зору вираження їхньої цілісності і взаємозвязку. Так як правові системи відображають соціально-економічний розвиток і рівень культури народу, то їх вивчення дозволяє відновити поняття про суспільні відносини, зрозуміти механізм суспільства, маючи на увазі права і обов’язки. Актуальність цієї теми, ще й в тому, що Україна, як країна однієї правової системи, переходить в іншу правову систему. Співвідношення понять система права, система законодавства, правова система Пізнання суті і ролі права в житті потребує широкого підходу до правових явищ у всьому їх різноманітті і взаємодії між собою, а також обліку функціональних властивостей правових явищ по відношенню до людини, держави і суспільства. Цей процес стимулють також законодавчі акти суверенних держав, які закріплюють пріорітет дій міжнародних актів, що відносяться до прав людини, до мирного урегулювання конфліктів між державами. Але поряд з особливостями, відмінностями, в цих правових системах можна помітити і загальні риси, елементи подібності, які дозволяють їх групувати у правові сім’ї (правові системи у широкому розумінні), які об’єднують декілька близьких у правовому відношенні країн. В одних країнах - це ідеї свободи суб’єктів, їх формальної рівності, об’єктивності правосуддя та ін., в інших - теологічні, релігійні початки (наприклад, мусульманські країни), в третіх - соціалістичні, націоналістичні ідеї і т.ін. 5. Формами права є не лише законодавчі акти і ратифіковані міжнародні договори, але й інші нормативно-правові акти держави (підзаконні акти): президента, уряду, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ. Краще за все така класифікація проведена відомим компартивістом Р.Давідом. Він виділив слідуючі правові системи (або як він висловлювався, правові сім’ї): Романо-германську (країни континентальної Європи, Латинської Америки, деякі країни Африки, Турція). Англо-саксонську (Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші). Протягом багатьох століть церква негативно ставилася до римського права, і знадобився авторитет середньовічного філософа Фоми Аквінського, щоб перебороти таке упередження.