Правові питання діяльності сільськогосподарських товаровиробників, створених в процесі аграрної реформи земельне право - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук№ 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" всі колективні сільськогосподарські підприємства, що здійснювали свою діяльність на основі колективної власності на землю та майно, були протягом стислого відрізку часу (1999-2000 рр.) реорганізовані в сільськогосподарські формування ринкового типу. Станом на 1 жовтня 2001 року в Україні на базі 11232 колективних сільськогосподарських підприємств було створено 15054 нових агроформувань різних організаційно-правових форм, у тому числі 6864 (46 %)-товариств з обмеженою відповідальністю, 3482 (23%) приватних сільськогосподарських підприємств, 2237 (15%) - сільськогосподарських виробничих кооперативів, 1452 (9,7 %) - фермерських господарств, 609 (4 %) - відкритих і закритих акціонерних товариств тощо, які діють на засадах приватної власності на землю та майно і, які в основному, є правонаступниками КСП. При цьому слід зауважити, що формування майнових активів, включаючи земельні масиви, новостворених сільськогосподарських товаровиробників ринкового типу для здійснення господарської діяльності, на відміну від процедури формування майна господарюючими субєктами в інших сферах підприємницької діяльності, було здійснено з певними особливостями, викликаними специфічними властивостями колективної форми власності раніше діючих КСП на землю і майно. А тому створені при реформуванні КСП нові субєкти господарювання змушені здійснювати свою діяльність на основі оренди землі та майна у колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили діяльність. сформульовані правові та соціально-економічні ознаки сільськогосподарських товаровиробників, створених у процесі аграрної реформи (здійснення ними виробничої діяльності на основі орендованих землі і майна; відокремлення,як правило, соціальної інфраструктури від підприємства та передача її місцевим радам (територіальним громадам); поступове вивільнення надлишкової робочої сили в результаті переведення господарської діяльності більшості новостворених сільськогосподарських товаровиробників на приватні рейки господарювання; запровадження якісно іншої системи управління у новостворених субєктах господарювання, за якої управління підприємством здійснюють не всі учасники виробничого процесу за принципом «один учасник - один голос», а лише їх невеликою групою, або навіть однією особою; деколективізація та персоніфікація власності на майно та землю,що використовуються новоствореними субєктами сільськогосподарської діяльності; ведення сільськогосподарського виробництва, що складає основний предмет їх діяльності; використання спеціального режиму оподаткування новоствореними субєктами господарювання і ін.;Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика правових ознак сільськогосподарських товаровиробників, створених в процесі аграрної реформи» складається із пяти підрозділів, в яких зроблено огляд літератури по темі дослідження, аналіз правового забезпечення реструктуризації КСП, охарактеризовано правові та соціально-економічні ознаки, організаційно-правові форми, висвітлено правове регулювання утворення і діяльності сільськогосподарських товаровиробників, створених внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств, внесені пропозиції по вдосконаленню законодавства. У підрозділі 1.1 «Огляд літератури по темі дослідження» викладені погляди і висновки вчених економістів та юристів щодо необхідності та практичного здійснення аграрної реформи на основі паювання землі і майна, запровадження нової системи господарювання шляхом реформування КСП , які були монопольною формою здійснення сільськогосподарського виробництва в Україні. У підрозділі 1.2 «Правове забезпечення реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств» проаналізовано правовий статус колективного сільськогосподарського підприємства, як єдиної існуючої недержавної форми господарювання на селі, її недоліки і негативні сторони, які зокрема повязані із неефективною системою управління підприємством, так званою «зрівнялівкою» у розподілі і використанні отриманих економічних результатів, байдужим ставленням членів КСП до належного їх підприємству майна і відсутністю серйозних мотивацій для різкого підвищення ефективності використання колективних землі та майна, непривабливістю КСП, як форми господарювання, у ринковому середовищі. У підрозділі 1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ