Характеристика соціально-економічних та правових підстав формування та розвитку сучасної системи реабілітації інвалідів. Визначення змісту юридичних термінів, що використовуються в процесі дослідження правових основ системи реабілітації інвалідів.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник кандидат юридичних наук, професор СИРОТА Іван Михайлович, Одеська національна юридична академія, декан факультету післядипломної та другої вищої освіти. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ПРОЦЕВСЬКИЙ Олександр Іванович, Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. кандидат юридичних наук, доцент ЖЕРНАКОВ Володимир Володимирович, Національна юридична академія України ім. Захист відбудеться "21" березня 2003 р. о "13" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Національного університету внутрішніх справ (61080, м.Комплексний підхід до забезпечення незалежної життєдіяльності інвалідів підвищує значимість наукових досліджень загальнотеоретичних питань з реабілітації інвалідів. Правовому, організаційному та матеріально-фінансовому забезпеченню реалізації інвалідами своїх прав, потреб та інтересів слугує досить розгалужена нормативно-правова база, яка є недосконалою. Окремі питання у сфері реабілітації інвалідів були предметом дослідження у наукових працях відомих українських та російських вчених-юристів: В. С. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались: діалектичний та системний методи пізнання, що дозволили здобувачеві дослідити стан законодавства України про реабілітацію інвалідів та визначити перспективи його розвитку, здійснити цілісне дослідження системи реабілітації інвалідів; формально-юридичний - для аналізу і зясування змісту нормативно-правових актів про реабілітацію інвалідів. Наукова новизна дослідження полягає в опрацюванні та формулюванні ряду нових концептуальних у теоретичному плані та практично важливих положень, що стосуються правового регулювання відносин з реабілітації інвалідів: вдосконалення юридичного забезпечення права інвалідів на реабілітацію з позицій забезпечення рівності можливостей при проголошенні рівності прав; дістало подальший розвиток визначення наукових понять у сфері реабілітації інвалідів, котрі доповнюють категоріальний апарат науки права соціального забезпечення (інвалідність; правовий статус інвалідів; правовідносини з реабілітації інвалідів, реабілітація інвалідів та її видовий поділ на медичну, соціальну, професійну; принципи реабілітації інвалідів) та обґрунтування окремих нових понять науки права соціального забезпечення (соціальний захист інвалідів, реабілітаційні заходи щодо інвалідів).“Інвалідність: правове визначення поняття та порядок встановлення” проводиться аналіз загальнотеоретичних та галузевих підходів до понять “інвалідність”, “інвалід”, розглядаються різні за своїм змістовим навантаженням та значенням визначення цих понять: “втрата здоровя”, “втрата працездатності”. “Поняття, правова природа та принципи реабілітації інвалідів” присвячено розгляду еволюції наукової думки про реабілітацію інвалідів та аналізу стану теоретичної розробки проблем реабілітації інвалідів в сучасній Україні. Інтенсивний розвиток суспільних відносин у сфері реабілітації інвалідів та галузевого законодавства в 50-80 рр. започаткував поступове формування реабілітації інвалідів, яка на той час розглядалась як соціально-трудова реабілітація інвалідів. Визначено зміст принципів реабілітації інвалідів та обґрунтовано доцільність закріплення в законодавстві про реабілітацію інвалідів таких принципів: 1) інтегрований підхід в організації реабілітації інвалідів виражає загальні основи реабілітаційної діяльності та розуміння реабілітації інвалідів як системи заходів; 2) принцип структурної відповідності в процесі реабілітації інвалідів - забезпечення ефективного правового регулювання структурної відповідності процесу і змісту реабілітації інвалідів потребує теоретичної розробки критеріїв, показників різних рівнів, стадій реабілітаційного процесу; 3) принцип соціальної доцільності за своїм змістом представляє мету реабілітації інвалідів; 4) принцип диференційованої адресності - реалізація заходів, включених до програми реабілітації, яка повинна бути гарантована інвалідам; 5) державний характер реабілітаційної справи - якість, обєм, порядок і умови надання реабілітаційних заходів, які повинні відповідати державним стандартам. Основним нормативно-правовим актом, що встановлює право інвалідів на реабілітацію і закладає підвалини системи реабілітації інвалідів, є Конституція України, яка передбачила інвалідність як підставу соціального захисту людей з обмеженими можливостями, змістом якого є їх реабілітація; визначила джерела фінансування та закріпила державний соціальний стандарт для надання реабілітаційних заходів (ст.Інвалідність необхідно розглядати як юридичний факт в законодавстві про соціальне забезпечення для диференціації його рівня в залежності від причин і груп.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
