Правові основи екологічної політики Європейського Союзу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право;З одного боку, в Україні існує давній досвід екологічної активності і законодавства про охорону природи (заповідник Асканія-Нова, заповідні території в Криму і Карпатах), а з другого - нинішній стан економіки і екології країни змушує починати багато циклів з нуля, і було б бажаним, аби правові основи ресурсно-сировинної і енергетичної системи, дбайливого ставлення населення до природи будувалися з урахуванням досвіду екологічної стратегії Європейського Союзу. Виходячи з науково-теоретичної і практичної значущості теми, автор ставить за мету виявити правові основи екологічної стратегії Європейського Союзу, головні концепції та принципи природоохоронної політики, закономірності і моделі формування правової бази охорони довкілля ЄС, а також можливості запозичення позитивного досвіду в Україні. Ставиться завдання дослідити специфіку правового регулювання екологічної політики та її взаємозвязок з іншими напрямами розвитку Євросоюзу на протязі півстоліття, що дозволить скласти цілісне розуміння генезису та сучасного стану екологічної політики цього обєднання. Відповідно до поставленої мети в дисертації передбачено вирішити такі наукові задачі: 1) виявити природу та суть екологічної стратегії, соціально-економічні та ідеологічні умови складання правових основ екологічної політики ЄС, розкрити її структурні та функціональні особливості, що складалися в процесі інтенсивного розвитку європейських країн у другий половині ХХ ст. і глобалізації світової економіки для поглиблення євроінтеграційних процесів у законодавстві України; Активно використовуються також методи сінергетичний (розгляд співіснування складних систем) й порівняльно-правового моделювання, які дали змогу послідовно збудувати цілісне уявлення про багаторівневий феномен екологічної стратегії з притаманними діапазонами правової охорони довкілля та виявити структуру, основні властивості, закони розвитку й взаємодії екологічного права ЄС.У підрозділі 1.1. виявлено «антропогенний характер екологічної проблеми та шляхи міжнародної, регіональної і національної оптимізації взаємодії суспільства і довкілля» на базі всебічного аналізу причин екологічної кризи та синтетичних підсумків розроблення концепції правового регулювання охорони навколишнього середовища країн ЄС з відмовою від парадигми «людської виключності» і виходом на рівень конструктивного розвязання протиріч між людиною и середовищем. Тому Україні важливо виявити процеси, за допомогою яких розроблюються міжнародні угоди про охорону довкілля; правила и режими забезпечення екологічної співпраці; міжнародні інститути, необхідні для імплементації цих правил; взаємодіючи політичні сили, від рішення яких залежить успіх регіональних або глобальних ініціатив. Римський договір 1957 р., що позначив другий етап розвитку (1957-1973), встановив цілі екологічної політики: збереження, захист і поліпшення стану навколишнього середовища; охорона здоровя людей; досягнення раціонального використання природних ресурсів; сприяння міжнародним заходам з розвязання регіональних і загальносвітових екологічних проблем. Відзначалося шість основних завдань: 1) зменшення і запобігання забрудненню; 2) підтримка екологічного балансу біосфери; 3) недопущення шкоди природі при експлуатації її ресурсів; 4) поліпшення умов праці за допомогою нормалізації довкілля; 5) посилення екологічних аспектів у містобудуванні і землекористуванні; 6) пошук шляхів розвязання проблем навколишнього середовища спільно з державами в рамках і поза Співтовариством.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ